природні стани
дивовижно, наскільки схожими є природа й поведінковості природних станів, які перебувають між собою у діаметральних площинах. не взаємовиключних, проте. продуманість фюсису така напередглядна, що взаємовиключностей у ньому попросту нема.
скажімо, плавець, який пірнає вглиб, бодай на кілька секунд опиняється оповитим у повітряно-водяні обійми дрібних бульбашкових хмар, ряди яких із кожним сантиментром занурення у глибину рідшають, допоки не залишають плавця цілком самотнім посеред водяної площини. не на довго, проте. недосконала, хоч і достатня для існування, природа людини сама захоче стати босою ногою на землю. а не лежати на гливкому мулі.
так само, обходячи гравітаційний притиск, голодна про пригод та спрагла цікавістю людина опиняється оповитою у небесно-повітряну куряву, яка немов намагається затримати земну істоту в зоні підконтрольної їй фізики. відгородити від тривог, на які не варто йти земному впертюху.
у цьому тексті немає висновку: тут тільки спостереження, які могли залишитись поза увагою.