Вибачте, пані Юлія....
Оригинал взят у ibanderivez в Вибачте, пані Юлія....
Давайте так. По літерах. В И Б А Ч Т Е П А Н І Ю Л І Я .
Так, це вам, ущербні ватні уебани, яким олігархічно-бандитсько-номенклатурне телебачення вдуло у вуха маразматично-ідіотську локшину про Юлію Тимошенко. Ви цю локшину через нос витягли та почали її жувати. Потім глотати, потім вона вам стала поперек горла. Але ви і тут не заспокоїлися, взяли кувалду та почали забивати ії далі, в дванадцятипалу кишку. Ця локшина вже перетворилася в каменюку, яка провокувала в кишці виразки. Ці виразки спричиняли страшенну біль, наче живіт зсередини різали ножем.
">
В цій болі ви звинувачували Юлію Тимошенко, оскільки локшина, яку ви жрали, була про неї, але ваша травна система не хотіла її приймати. Це викликало у вас ще більшу лють до Тимошенко. І хоча ви розуміли, що вас дурять, але локшина була така приваблива, така файна, вам так хотілося її скуштувати навіть ціною свого життя. І ви почали тиснути на свій живіт пальцями, намагаючись пропхати таку вам любу, таку рідну локшину далі, в шлунок. Нарешті це вам вдалося. Але це вже була не локшина. Це вже був отруйний закам'янілий шмат екскременту, який виробили гадючі шлунки Ющенка, Януковича, Азарова, Богословської, Герман, Олійника, Порошенка та решти. І ось цей шмат нарешті дістався вашого шлунку.
Але ви навіть не ті падлюки, ви звичайні уебани, яких ці падлюки драли і продовжують драти, і ваші шлунки не здатні перетравити цю страшну отруту. Тому, у вас вже і у шлунках з'явилися виразки, виразки страшні, з кровотечею. Це майже смерть.
Цей процес відбувався роками.
Спочатку у вас був вибір. Між Януковичем і Тимошенко. Між розграбуванням країни, смертю і між розквітом країни. Ви обрали грабунок держави і смерть. Смерть Небесної сотні, смерть своїх рідних, смерть своїх близьких.
Небо надало вам другий шанс. Вибір між Порошенко і Тимошенко. Вибір між занепадом України, зникненням ії, як держави та між ії відродженням. Штучні лють та ненависть до Юлії Тимошенко змусили вас зробити вибір на користь знищення вашої домівки, України.
І ось ви лежите нерухомо, зі страшною хворобою, в очікування смерті. Ви свідомо прийшли до цього. Ви самі обрали таку страшну для себе долю. Але у вас ще є шанс. Є шанс увімкнути нарешті свій мозок, та зрозуміти, що вас надурили. Що то була не солодка цукерка, то була отруйна локшина, яка принесла велике горе і для вас, і для країни.
То знайдіть в собі мужність вибачитися перед цією мужньою жінкою. Перед людиною, яка за вас всіх пішла у в'язницю, і ви навіть пальцем не поворухнули. щоб захистити ії. Яка одна, багато років боролася з мафією олігархів та номенклатури. Визнайте, що у вас величезний борг перед Юлею Тимошенко. Мафія знов при владі, і знов буде намагатися знищити ії. І у вас останній вибір. Або стати поряд з нею. Або померти. Або стати Громадянами своєї країни, або, як і належить уебанам, перетворитися на холопів.
Такі лідери, як Юлія Тимошенко, на дорозі не валяються.Спробуйте вмовити її повернутися до влади та підняти країну. І вибачитися перед нею. Це не принизливо. Вибачаються сильні. Зробіть це, якщо ви українці, якщо у вас ще залишилися хоч якісь крихти гідності.
Давайте так. По літерах. В И Б А Ч Т Е П А Н І Ю Л І Я .
Так, це вам, ущербні ватні уебани, яким олігархічно-бандитсько-номенклатурне телебачення вдуло у вуха маразматично-ідіотську локшину про Юлію Тимошенко. Ви цю локшину через нос витягли та почали її жувати. Потім глотати, потім вона вам стала поперек горла. Але ви і тут не заспокоїлися, взяли кувалду та почали забивати ії далі, в дванадцятипалу кишку. Ця локшина вже перетворилася в каменюку, яка провокувала в кишці виразки. Ці виразки спричиняли страшенну біль, наче живіт зсередини різали ножем.
">
В цій болі ви звинувачували Юлію Тимошенко, оскільки локшина, яку ви жрали, була про неї, але ваша травна система не хотіла її приймати. Це викликало у вас ще більшу лють до Тимошенко. І хоча ви розуміли, що вас дурять, але локшина була така приваблива, така файна, вам так хотілося її скуштувати навіть ціною свого життя. І ви почали тиснути на свій живіт пальцями, намагаючись пропхати таку вам любу, таку рідну локшину далі, в шлунок. Нарешті це вам вдалося. Але це вже була не локшина. Це вже був отруйний закам'янілий шмат екскременту, який виробили гадючі шлунки Ющенка, Януковича, Азарова, Богословської, Герман, Олійника, Порошенка та решти. І ось цей шмат нарешті дістався вашого шлунку.
Але ви навіть не ті падлюки, ви звичайні уебани, яких ці падлюки драли і продовжують драти, і ваші шлунки не здатні перетравити цю страшну отруту. Тому, у вас вже і у шлунках з'явилися виразки, виразки страшні, з кровотечею. Це майже смерть.
Цей процес відбувався роками.
Спочатку у вас був вибір. Між Януковичем і Тимошенко. Між розграбуванням країни, смертю і між розквітом країни. Ви обрали грабунок держави і смерть. Смерть Небесної сотні, смерть своїх рідних, смерть своїх близьких.
Небо надало вам другий шанс. Вибір між Порошенко і Тимошенко. Вибір між занепадом України, зникненням ії, як держави та між ії відродженням. Штучні лють та ненависть до Юлії Тимошенко змусили вас зробити вибір на користь знищення вашої домівки, України.
І ось ви лежите нерухомо, зі страшною хворобою, в очікування смерті. Ви свідомо прийшли до цього. Ви самі обрали таку страшну для себе долю. Але у вас ще є шанс. Є шанс увімкнути нарешті свій мозок, та зрозуміти, що вас надурили. Що то була не солодка цукерка, то була отруйна локшина, яка принесла велике горе і для вас, і для країни.
То знайдіть в собі мужність вибачитися перед цією мужньою жінкою. Перед людиною, яка за вас всіх пішла у в'язницю, і ви навіть пальцем не поворухнули. щоб захистити ії. Яка одна, багато років боролася з мафією олігархів та номенклатури. Визнайте, що у вас величезний борг перед Юлею Тимошенко. Мафія знов при владі, і знов буде намагатися знищити ії. І у вас останній вибір. Або стати поряд з нею. Або померти. Або стати Громадянами своєї країни, або, як і належить уебанам, перетворитися на холопів.
Такі лідери, як Юлія Тимошенко, на дорозі не валяються.Спробуйте вмовити її повернутися до влади та підняти країну. І вибачитися перед нею. Це не принизливо. Вибачаються сильні. Зробіть це, якщо ви українці, якщо у вас ще залишилися хоч якісь крихти гідності.