По струнами удари лунають як грім,
Співай моя мила, зірви свою тінь.
Акорди душі я співаю всім серцем,
По нотах моє ти життя розклади.
Хай боєм скаженим спалю я цнотливість,
Сучасного світу підступну красу.
Зриватиму голос, бо вже остогидло,
Тонути в гріхах, і шукати зорю.
Моє сонечко ясне, любов шостиструнна,
Твій голос штовхає мене у тартар.
До пекла з тобою, кричатиму гучно,
Аби тільки скинути з себе тягар.
Нічого не маю, лишень твої струни,
Та самотня троянда під деревом там...
Вогонь благодатний, до кого поринув?
Готуюсь до брами:"Відкрийся Сезам!"