Жу-жу-жу
Було б дуже несправедливо, якби зовсім нічого не сказати про речі, які тихі але дуже радісні.
До речі, мені життя так складається, що буря необхідна для того, щоб навчитися співати під дощем.
Перша ластівка прилетіла 2 тижні тому. Неждано й негадано новорічні листівки цього року поспішають як ніколи. І то щоразу несподівані, вигадливі з неприхованою щирістю. Я дуже дякую вам, дивні ви люди, які знаходите час, втілюєте ідеї, відправляєте ластівки.
Цього року вдався мій ангел-охоронець до дуже приємного методу тримати мене в Дусі: як тільки мої крила змокнуть і розтріпаються, а то й поопадають - інколи ще й до того - приносить звідкись натхнення. Дістала я 3 чудодійні диски. Останній так і поселився в моїй голові ангельськими колядками французькою.
Крім того, ходіння пішки на роботу, в товаристві брата - це розкіш, якою можна насолоджуватися щодня, не було б ліні вставати рано. За 40хв стільки порозказуємо і наспіваємося!
Два, аж два концерти в будинку органної музики додавали натхнення на добрі справи. І оскільки це одночасно чудово відреставрована діюча церква, то завжди можна одночасно під музику молитися.
Ми з хором розівчили такі гуцульські "колєди", що я на репетиції чекаю неймовірно, аж пищу. І поїдемо, дасть Бог, знову у Польщу. А зовсім скоро я на власні очі побачу довгоомріяну WeinachtsDeutschland.
Я зустріла двох священиків, знаних ще з Києва і черговий раз дякую Києву за те, що він 7 років був в мому житті.
Реколекції, на які я не встигала перенесли, свято готується, подарунки потрохи придумовуються і пакуються. Безсонні ночі прекрасно підходять, щоб вчити тести англійської екскурсії. Якщо ночі сонні, це ще прекрасніше.
Я повиносила з читального столика ту частину книг, які мали всі шанси залишилися непрочитаними і залишила 3, які хочу і вмію читати. Дозволила собі прийти в кросівках і джинсах і з картатим рюкзаком(о чудо, моя робота, не всюди отак можна собі дозволити) і дозволила собі виглядати як виглядаю.
Деякі ваші пости, деякі розмови з вами, ви самі - ліки у свому соці.
Бог з нами!
До речі, мені життя так складається, що буря необхідна для того, щоб навчитися співати під дощем.
Перша ластівка прилетіла 2 тижні тому. Неждано й негадано новорічні листівки цього року поспішають як ніколи. І то щоразу несподівані, вигадливі з неприхованою щирістю. Я дуже дякую вам, дивні ви люди, які знаходите час, втілюєте ідеї, відправляєте ластівки.
Цього року вдався мій ангел-охоронець до дуже приємного методу тримати мене в Дусі: як тільки мої крила змокнуть і розтріпаються, а то й поопадають - інколи ще й до того - приносить звідкись натхнення. Дістала я 3 чудодійні диски. Останній так і поселився в моїй голові ангельськими колядками французькою.
Крім того, ходіння пішки на роботу, в товаристві брата - це розкіш, якою можна насолоджуватися щодня, не було б ліні вставати рано. За 40хв стільки порозказуємо і наспіваємося!
Два, аж два концерти в будинку органної музики додавали натхнення на добрі справи. І оскільки це одночасно чудово відреставрована діюча церква, то завжди можна одночасно під музику молитися.
Ми з хором розівчили такі гуцульські "колєди", що я на репетиції чекаю неймовірно, аж пищу. І поїдемо, дасть Бог, знову у Польщу. А зовсім скоро я на власні очі побачу довгоомріяну WeinachtsDeutschland.
Я зустріла двох священиків, знаних ще з Києва і черговий раз дякую Києву за те, що він 7 років був в мому житті.
Реколекції, на які я не встигала перенесли, свято готується, подарунки потрохи придумовуються і пакуються. Безсонні ночі прекрасно підходять, щоб вчити тести англійської екскурсії. Якщо ночі сонні, це ще прекрасніше.
Я повиносила з читального столика ту частину книг, які мали всі шанси залишилися непрочитаними і залишила 3, які хочу і вмію читати. Дозволила собі прийти в кросівках і джинсах і з картатим рюкзаком(о чудо, моя робота, не всюди отак можна собі дозволити) і дозволила собі виглядати як виглядаю.
Деякі ваші пости, деякі розмови з вами, ви самі - ліки у свому соці.
Бог з нами!