яке життя?
Ага, а за правилами треба знаходити щодня оте "несамовите" в ньому. І це дуже стимулює часто-часто повертатися до цієї думки протягом дня і шукати.
Нині я відчуйдушно намагалася всі завдання, гарячково записувані мною за найменшої почутої пропозиції чи висловленого недоліку, виконати чи бодай повстановлювати у якомусь порядку, щоб виконати їх найближчим часом. Отут пішов менеджмент повним ходом. І напевно одне із правил організацїі процесу те, що після котроїсь години, тобі вже байдуже як все це має скластися в цілісну картину. І причина відволіктися взагалі не змушує себе чекати. Отож я "пішла в люди" - робити польові дослідження як воно (наша мовна школа) все працює. От мої відкриття на сьогодні:
1. Я ціле життя вважала, що є кращим виконавцем, аніж керівником. Так мені безпечніше, так мені звиклося. А події чхали на те, що я собі там вважала. Є обов'язки, які треба виконати і крапка. І або вчися, або дивися як все чомусь проходить повз тебе. Я питаюся: хто і коли нав'язує мені про себе саму стереотипи, які роками формують мою поведінку? І чомусь бачу лише ту відповідь, що часом в мене богом стає страх, а не Бог.
2. Я знов про те саме: якщо повірити, що в Бога все можливе... вам одного дня, наприклад, скажуть, що ви страшенно комунікабельна людина, а ви 100% знаєте, що за всіма психологічними тестами ви інтроверт.
3. В мене дике захоплення сімейними жінками: коли встигати робити щось по господарству, якщо приходити додому ближче до ночі? Правда, я приходжу додому щасливою.
Нині я відчуйдушно намагалася всі завдання, гарячково записувані мною за найменшої почутої пропозиції чи висловленого недоліку, виконати чи бодай повстановлювати у якомусь порядку, щоб виконати їх найближчим часом. Отут пішов менеджмент повним ходом. І напевно одне із правил організацїі процесу те, що після котроїсь години, тобі вже байдуже як все це має скластися в цілісну картину. І причина відволіктися взагалі не змушує себе чекати. Отож я "пішла в люди" - робити польові дослідження як воно (наша мовна школа) все працює. От мої відкриття на сьогодні:
1. Я ціле життя вважала, що є кращим виконавцем, аніж керівником. Так мені безпечніше, так мені звиклося. А події чхали на те, що я собі там вважала. Є обов'язки, які треба виконати і крапка. І або вчися, або дивися як все чомусь проходить повз тебе. Я питаюся: хто і коли нав'язує мені про себе саму стереотипи, які роками формують мою поведінку? І чомусь бачу лише ту відповідь, що часом в мене богом стає страх, а не Бог.
2. Я знов про те саме: якщо повірити, що в Бога все можливе... вам одного дня, наприклад, скажуть, що ви страшенно комунікабельна людина, а ви 100% знаєте, що за всіма психологічними тестами ви інтроверт.
3. В мене дике захоплення сімейними жінками: коли встигати робити щось по господарству, якщо приходити додому ближче до ночі? Правда, я приходжу додому щасливою.