Побажання для тих, хто батьки
Змалку боялася і не любила неділі. Мені так хотілося чкурнути кудись, піти з батьками чи в музей,в якому ще не була, чи просто гуляти разом. І часто було так, а часто нам фантазії не вистачало і ми мирилися з тихим і довгим пообіднім сном батьків. І день минав швидко-швидко, сумно і страшно. Приходив вечір беззмістовного дня. Тепер я значно спокійніше ставлюся до такого сну, бо просто сама працювала 5 днів на тиждень і можу уявити що воно. А от бувши дитиною, ну взагалі не розуміла, зовсім не могла виправдати і просто з гіркотою приймала.
А ще я собі отруювала неділю з самого ранку думкою про те, що буде понеділок. А понеділки в школі завжди мали нещастя мати в розкладі якісь такі каверзні предмети (в гімназії це була фізика, від якої лишилися хіба болючі спогади і важкість в серці. Це єдиний викладач, з яким життя ще не звело вдруге, щоб вибачитись, вибачити і полюбити).
Від тої звички, яка вкорінилася аж до якогось курсу бакалаврату, страждало багато пережиттів, які попадали на неділю. Потім це мало-помалу лікували Літургії, на яких я була присутня не лише вухами, а й душею і увагою.
Але все одно, дуже хочеться підказати якимсь батькам, щоб вони придивилися до неділі і дитини. Це може так дуже сильно допомогти і в навчанні, і в пережитті того, що відбувається в конкретному місці і часі.
Ех, певно, я знову переслухалася якоїсь плаксивої музики :) Завтра (ні, вже нині), мене чекає особлива недільна днина. І вам того ж бажаю!!!
А ще я собі отруювала неділю з самого ранку думкою про те, що буде понеділок. А понеділки в школі завжди мали нещастя мати в розкладі якісь такі каверзні предмети (в гімназії це була фізика, від якої лишилися хіба болючі спогади і важкість в серці. Це єдиний викладач, з яким життя ще не звело вдруге, щоб вибачитись, вибачити і полюбити).
Від тої звички, яка вкорінилася аж до якогось курсу бакалаврату, страждало багато пережиттів, які попадали на неділю. Потім це мало-помалу лікували Літургії, на яких я була присутня не лише вухами, а й душею і увагою.
Але все одно, дуже хочеться підказати якимсь батькам, щоб вони придивилися до неділі і дитини. Це може так дуже сильно допомогти і в навчанні, і в пережитті того, що відбувається в конкретному місці і часі.
Ех, певно, я знову переслухалася якоїсь плаксивої музики :) Завтра (ні, вже нині), мене чекає особлива недільна днина. І вам того ж бажаю!!!