Лікування цими рисочками і крапочками
Приходить час, коли зовсім не зрозуміло з яких причин втікають сили. Тягнуся за натхненням і не знаходжу, чекаю і водночас уникаю людей, щоб ні в коло не відняти таких потрібних кожному сил і набираюся терплячості.
Є деякі безвідмовні засоби: фортепіано (і всі його електронні замінники), Льюїс, друзі, рідні, записники...
Ранок суботи. Лікує Шопен. Граю, шпортаю і тішуся тим, що навіть в такому бідненькому виконанні він має великий вплив. Бо, найперше, простий і дозволяє під час грання думати про все на світі. Музика, яка є вдалим добрим фоном до кожної пори року, дня, кожного настрою і за його відсутності є доброю сама со побі. А ще в ній є свій секрет: залежно від настрою виконавця Вальси виходять то мрійливими, то збуреними, то гнівливими, або ж запалюючими і енергійними. І однозначно, в них як самому житті: паузи, звороти, репризи, бекари і знов дієзи, різні темпи і повернення до головної теми. Знав Шопен як писати...
Є деякі безвідмовні засоби: фортепіано (і всі його електронні замінники), Льюїс, друзі, рідні, записники...
Ранок суботи. Лікує Шопен. Граю, шпортаю і тішуся тим, що навіть в такому бідненькому виконанні він має великий вплив. Бо, найперше, простий і дозволяє під час грання думати про все на світі. Музика, яка є вдалим добрим фоном до кожної пори року, дня, кожного настрою і за його відсутності є доброю сама со побі. А ще в ній є свій секрет: залежно від настрою виконавця Вальси виходять то мрійливими, то збуреними, то гнівливими, або ж запалюючими і енергійними. І однозначно, в них як самому житті: паузи, звороти, репризи, бекари і знов дієзи, різні темпи і повернення до головної теми. Знав Шопен як писати...