(no subject)
Тепер такий час, що світлішає на душі.
Бо розкриваються слова. Вони вже не виглядають порожніми і патетичними. Слова набувають тіла; і спочатку тихо, а потім голосніше стукає в них серце і враз спалахує душа.
Мені теплішає на душі, бо розкриваються люди. І починають говорити словами прадавніх героїв. Бачиш - а то ж перед тобою і є справжні герої! Просто вони спали, ледь животіли, «лежали на печі», чекали, поки Час прийде і зцілить їх сліпоту, глухоту і німоту. Час прийшов і дав нам це. Хто має очі - хай побачить! Хто має серце - хай відчує!
Ще треба силу. Та силу… силу ми візьмемо самі!
Бо розкриваються слова. Вони вже не виглядають порожніми і патетичними. Слова набувають тіла; і спочатку тихо, а потім голосніше стукає в них серце і враз спалахує душа.
Мені теплішає на душі, бо розкриваються люди. І починають говорити словами прадавніх героїв. Бачиш - а то ж перед тобою і є справжні герої! Просто вони спали, ледь животіли, «лежали на печі», чекали, поки Час прийде і зцілить їх сліпоту, глухоту і німоту. Час прийшов і дав нам це. Хто має очі - хай побачить! Хто має серце - хай відчує!
Ще треба силу. Та силу… силу ми візьмемо самі!