жжжжжж

Nov 19, 2012 00:00

Велике бажання Великого Нового року, який, як уже стає очевидним, не буде в печері, але може бути в колі далеких наразі друзів.
У Львові мені стає сумно. Але там я завжди знаходжу себе, і тоді все стає пофіг.
В Одесі море. Яке взимку має здатність чарівнішати. І тому я точно скоро знову туди поїду. Ще мені пахне Вірменією, але поки я не можу більше нічого додати.
У мене буде по 6 предметів на тижні до цього НР точно. І стипендія в 2500 гривень, що є прекрасним. І що дає змогу зносити всіх своїх поки не дуже англомовних дитисьок, щоб всю стипендію одразу переводити в єврики чи долари й відкладати їх на Монголію чи що там ще може намалюватися в моїй голові... (Про Кенію я вам уже говорила)
У мене пропадають друзі. Я вже про це казала. І це трохи не вкладається в моїй дурній певно-що-теж-винній голові. Але так є. Є речі, які ми повинні просто приймати. Як от ще багато інших речей, які зараз мовчки сидять в кутку мого життя.

подорожі, дивне, універ

Previous post Next post
Up