живу?=)
Посиденьки в Таран дуже допомогли. Мені так близькі всі ці люди! Власне, я навіть не знаю, де була би зараз, якби тоді, ще в 7 класі, не пішла на "Криницю". Не уявляю собі й те, чи писала би зараз так, як пишу, якби не Людмила Володимирівна й не дівчата. Вечір був прекрасним, вечір був дуже потрібним мені. Ще більше, певно, була потреба в тих нічних розмовах з Дариною (так, я знову не ночувала вдома, бо Оболонь від Чоколівки о 23.00 - це точно не дуже комільфо). Ми теревеніли до 4й ранку. Про найостанніше й найважливіше. Так треба було. Обом. Дякую ще раз.
Я їду в Угорщину (ще лишилося доламати татка, який завтра повертається з відрядження, але, я думаю, все буде добре) на два дні.
Я поїду в Німеччину з "Роксоланією", бо - ура, шановні! - у "Гребінці" знову бракує одного хлопця, хехе. Світлана Сергіївна сьогодні повідомила мені цю пречудову новину. Тиждень - із 20 по 28 червня.
За Канаду поки мовчать... Подивимося. Тоді в кінці березня відповіли.
Живу?
Я їду в Угорщину (ще лишилося доламати татка, який завтра повертається з відрядження, але, я думаю, все буде добре) на два дні.
Я поїду в Німеччину з "Роксоланією", бо - ура, шановні! - у "Гребінці" знову бракує одного хлопця, хехе. Світлана Сергіївна сьогодні повідомила мені цю пречудову новину. Тиждень - із 20 по 28 червня.
За Канаду поки мовчать... Подивимося. Тоді в кінці березня відповіли.
Живу?