Про читане: Е. Ґілберт "Законный брак"
Після "Їсти. Молитись. Любити" мені стало цікаво як же розвивалась історія авторки з її бразилійцем.
Друга, прочитана мною, книжка Ґілберт і чергова книжка наповнена історичними фактами і всякими дослідженнями все почалось з "мурашок"). Цього разу об'єктом вивчення став шлюб. І я з захопленням і здивуванням читала як сторіччями змінювався і сам шлюб, і підхід/ставлення до нього. "Брак в западном мире меняеться каждое столетие. постоянно приспосабливаясь к новым общественным стандартам и новым понятиям справедливости. Его способность видоизменяться, как пластилин, вообще говоря, единственная причина, почему этот институт до сих пор существует."
Ага, я й не здогадувалась, що, скажімо, у ранньому християнстві проповідувався целібат, що в Китаї молодим жінкам із хороших сімей дозволявся шлюб з мертвим... про шлюби між родичами і ненародженими дітьми я вже читала раніше. А згідно офіційної статистики кількість розлучень значно зросла після того як шлюби стали наслідком взаємного кохання і прив'язаності... Історія шлюбу, виявляється, цікава і неоднозначна. І з плином часом цей інститут пристосовується до людей і їх бажань, а влада і церква прагнуть все більше його контролювати (від повного неприйняття до контролю), бо як інакше контролювати людей, як не всилянням страху.
Книжка сподобалась не лише наповненням історичних довідок, а й тим, що зруйнувала багато задавнених життєвих принципів всередині мене - коли дізнаєшся більше про якусь річ, вона перестає бути страшною...
На кіндлику є ще одна книжка Ґілберт і я маю намір її прочитати.
8/365
Друга, прочитана мною, книжка Ґілберт і чергова книжка наповнена історичними фактами і всякими дослідженнями все почалось з "мурашок"). Цього разу об'єктом вивчення став шлюб. І я з захопленням і здивуванням читала як сторіччями змінювався і сам шлюб, і підхід/ставлення до нього. "Брак в западном мире меняеться каждое столетие. постоянно приспосабливаясь к новым общественным стандартам и новым понятиям справедливости. Его способность видоизменяться, как пластилин, вообще говоря, единственная причина, почему этот институт до сих пор существует."
Ага, я й не здогадувалась, що, скажімо, у ранньому християнстві проповідувався целібат, що в Китаї молодим жінкам із хороших сімей дозволявся шлюб з мертвим... про шлюби між родичами і ненародженими дітьми я вже читала раніше. А згідно офіційної статистики кількість розлучень значно зросла після того як шлюби стали наслідком взаємного кохання і прив'язаності... Історія шлюбу, виявляється, цікава і неоднозначна. І з плином часом цей інститут пристосовується до людей і їх бажань, а влада і церква прагнуть все більше його контролювати (від повного неприйняття до контролю), бо як інакше контролювати людей, як не всилянням страху.
Книжка сподобалась не лише наповненням історичних довідок, а й тим, що зруйнувала багато задавнених життєвих принципів всередині мене - коли дізнаєшся більше про якусь річ, вона перестає бути страшною...
На кіндлику є ще одна книжка Ґілберт і я маю намір її прочитати.
8/365