Криця

Sep 23, 2013 20:33

  Натрапив на цікаве фото з документальної виставки on-line "Партизанський рух на території України в роки Великої Вітчизняної війни",сайту Державної архівної служби України.Фотограф М.Озерський.РГАКФД.Арх.№ 0-104985.Це фото просто не зміг оминути.

На ньому начальник українського шуцманшафту в містечку Білопілля на Сумщині Кульбацький,конвоюється червоними партизанами на допит, 1943 р.
В радянському союзі це фото не мало б життя я більше ніж впевнений,навіть в будь-яких пропагандистських цілях. Можна згадати всі відомі хроніки наприклад де селяни в РК "Остланді" гонять коллаборантів вилами та кидають багно,відома пропагандивна хроніка більшовиків на тему "фашискіх псообніков" ,як вони йдуть згорблені строєм,роздавлені.Чи розстріли органами шуцманів.Всюди присутня разюча розчавленість тих осіб.Зрештою це можна пояснити, не всі народжуються з криці і люди розуміють,що в  данному часі це кінець.

Тут же все інакше,типаж просто заворожуючий.Криця. Пряма постава,погордливий погляд,жодного скривленного м`язу на обличчі,ледь помітна посмішка навіть,пряме бідборіддя,динарський тип українця,що характерно йде з хрещенними руками це ознака того,що він не відчуває зовсім страху та поводить себе геть рівно. Чи він розумів ,що на нього чекає? Звісно.Це 1943 рік і тоді його після допиту певно пустили в  розход. Зрештою шуцмани робили так само з партизанами.Сентиментів не існує,точиться війна.



....Коли життя слабке,коли неситий дух,коли пітьма твій погляд застилає-
на речі падає його залізна тінь,він сяє навпаки,вбираючи лучі,
й такі красиві гострі зуби стрічок патронних через груди, і червоно-чорне
майбутнє просить жертву.Честі нема,немає слави ,немає нічого,
тільки холодний чорний дощ суцільної діри на ціле серце....

(с) Максим Холявін "Інша Поезія"

українська поліція, шуцманшафт курені

Previous post Next post
Up