Канешна, возможен и такой взгляд. Там жертвы Сабры и Шатилы ставятся в один ассоциативный ряд с жертвами Холокоста. То-то и интересно, что восприятие фильма с разных сторон такое разностороннее:-)
Один з моїх найулюбленіших фільмів. Пам'ятаю вперше його дивився в кінотеатрі з французськими субтитрами і думав: "Як це можливо зробити документальний фільм за допомогою мультиплікації?" Алеж вийшло! Навіть, інтерв'ю з Шароном є...
Даруйте, мені здається, що якраз інтерв'ю із Шароном там нема. Хоча сам Щарон з'являється двійчі. І документальним я б цей фільм не назвала. Мені здалося, що мультиплікація тому й вводиться, щоб показати, що йдеться не про "реальність", а про фантазм автора та його бойових друзів. Це, звичайно, моя особиста думка, яку я нікому не нав'язую.
Безумовно, фільм тим-то і гарний, що породжує безліч інтерпретацій та варіантів сприйняття.
Переглянув ті моменти. Інтерв'ю як такого там дійсно немає, його слова цитуються від третьої особи, то мені вже з часом залишився в пам'яті образ Шарона, який свідчить про свою роль в подіях. Щодо "документальності" то була іронія, звичайно малюнки не можуть замінити безпосередні відеокадри. ;) Але ж ефект присутності і психологічної достовірності від цього зовсім не втрачається. Саме це мене найбільше вразило - мультиплікація з її специфічними візуальними ефектами, виявляється, може прекрасно використовуватись не лише в фантастиці і дитячих казках. Фільм, на мою думку, вийшов надзвичайно реалістичний. Та і тема надзвичайно цікава: психологічна травма 19-ти річного ізраїльського солдата, який намагається розібратись із власним відчуттям провини, коли він "мимоволі виконував роль нациста" в таборах Сабри і Шатіли. Те що фільм зролений ізраїльським режисером, і те що він вводить автобіографічні моменти, лише додає переконливості.
Comments 41
А ссылку дать религия почему бы и нет?
Reply
Reply
Reply
не знаю, откроется ли у вас.
А еще можно вот здесь: http://kinozal.tv/details.php?id=564432, правда, там он побольше весит.
Торрентом, вестимо.
Reply
Reply
Reply
чо собаки это метафора как и все
Reply
Reply
Reply
То-то и интересно, что восприятие фильма с разных сторон такое разностороннее:-)
Reply
Reply
Reply
Reply
І документальним я б цей фільм не назвала. Мені здалося, що мультиплікація тому й вводиться, щоб показати, що йдеться не про "реальність", а про фантазм автора та його бойових друзів. Це, звичайно, моя особиста думка, яку я нікому не нав'язую.
Безумовно, фільм тим-то і гарний, що породжує безліч інтерпретацій та варіантів сприйняття.
Reply
Щодо "документальності" то була іронія, звичайно малюнки не можуть замінити безпосередні відеокадри. ;) Але ж ефект присутності і психологічної достовірності від цього зовсім не втрачається. Саме це мене найбільше вразило - мультиплікація з її специфічними візуальними ефектами, виявляється, може прекрасно використовуватись не лише в фантастиці і дитячих казках. Фільм, на мою думку, вийшов надзвичайно реалістичний. Та і тема надзвичайно цікава: психологічна травма 19-ти річного ізраїльського солдата, який намагається розібратись із власним відчуттям провини, коли він "мимоволі виконував роль нациста" в таборах Сабри і Шатіли. Те що фільм зролений ізраїльським режисером, і те що він вводить автобіографічні моменти, лише додає переконливості.
Reply
эээ... это как бы не придает убедительности, в этом как бы и есть все
это фильм о себе и для себя
неизральтянин такого бы не снял
Reply
Leave a comment