Захисникам харківського парку Горького. Марвін Хімейер - приклад для наслідування
Влада має силу. І не боїться застосовувати її до своїх громадян.
Громадяни теж мають силу. Принаймні, для самоорганізації з метою відпору.
Влада заслужила того, щоби відчути - ті, кого вона цькує, кращі й сильніші. Їх - більше.
Звісно, гинути в боротьбі не варто. Зарано. Але це не привід для відмови від силового спротиву.
Спротиву якнайообережнішого, зі знищенням майна, але без завдання шкоди людям. Вони ж бо, навіть, коли це ментівська наволоч чи "муніципальна охорона", є просто людьми. І їхня жорстокість до тих, кого вони мають захищати, їхня відмова (у випадку "міліції") виконувати свій прямий обов'язок і їхнє вислужництво перед наволоччю з міської адміністрації проти простих громадян - результат заляканости перспективою втрати роботи. За конкретний випадок їх треба карати, документувати кожен випадок порушення "міліцією" права громадян на захист і, тим паче, їхнього побиття поліцаями.
Але майно міліції, майно чільників міста можна й треба знищувати так, як вони знищують майно міста на користь своїм проєетам відмивання грошей через будівництво дороги (яка, очевидно, не є аж такою потрібною, бо транспортних проблем, судячи з думок мешканців міста, не вирішить).
Звісно, вчинок Хімейера - це приклад дій людини, доведеної до відчаю. Можна дліяти подібно, та в менших маштабах і з усіма запобіжними заходами для того, щоб уберегти тимх, хто діє, від репресій із боку влади. Коротше, на безчинство влади треба відповісти такою ж зброєю (тільки поводитися краще, без побиття жінок і недопущення медичної допомоги постраждалим).
Але наслідки для влади та підприємств-підрядників, які чинять беззаконну вирубку лісопарку (чи, у инших випадках, знесення старих зщабудов для будівництва розважальних комплексів і т.п.), повинні стати такими, щоб вони не забули, що мають справу із людьми, терпець яких може урватися.
Коротше, такими:
Цементний завод, який порушив право Марвіна Хімейера на недоторканість власности
Будівля муніципалітету з міською бібліотекою
Банк, що вимагав у нього дострокового повернення іпотечного кредиту
Отож, треба думати, як здійснювати ефективний спротив з мінімальним ризиком для протестантів (мінімальним, бо ця влада не зупиниться перед застосуванням сили).
Над петиційними кампаніями, розголосом у мережі та незалежних ЗМІ (хай навіть міжнародним) ця влада сміється.
Отож:
Фото з http://marvinheemeyer.narod.ru/main.htm
Є ідеї?
Громадяни теж мають силу. Принаймні, для самоорганізації з метою відпору.
Влада заслужила того, щоби відчути - ті, кого вона цькує, кращі й сильніші. Їх - більше.
Звісно, гинути в боротьбі не варто. Зарано. Але це не привід для відмови від силового спротиву.
Спротиву якнайообережнішого, зі знищенням майна, але без завдання шкоди людям. Вони ж бо, навіть, коли це ментівська наволоч чи "муніципальна охорона", є просто людьми. І їхня жорстокість до тих, кого вони мають захищати, їхня відмова (у випадку "міліції") виконувати свій прямий обов'язок і їхнє вислужництво перед наволоччю з міської адміністрації проти простих громадян - результат заляканости перспективою втрати роботи. За конкретний випадок їх треба карати, документувати кожен випадок порушення "міліцією" права громадян на захист і, тим паче, їхнього побиття поліцаями.
Але майно міліції, майно чільників міста можна й треба знищувати так, як вони знищують майно міста на користь своїм проєетам відмивання грошей через будівництво дороги (яка, очевидно, не є аж такою потрібною, бо транспортних проблем, судячи з думок мешканців міста, не вирішить).
Звісно, вчинок Хімейера - це приклад дій людини, доведеної до відчаю. Можна дліяти подібно, та в менших маштабах і з усіма запобіжними заходами для того, щоб уберегти тимх, хто діє, від репресій із боку влади. Коротше, на безчинство влади треба відповісти такою ж зброєю (тільки поводитися краще, без побиття жінок і недопущення медичної допомоги постраждалим).
Але наслідки для влади та підприємств-підрядників, які чинять беззаконну вирубку лісопарку (чи, у инших випадках, знесення старих зщабудов для будівництва розважальних комплексів і т.п.), повинні стати такими, щоб вони не забули, що мають справу із людьми, терпець яких може урватися.
Коротше, такими:
Цементний завод, який порушив право Марвіна Хімейера на недоторканість власности
Будівля муніципалітету з міською бібліотекою
Банк, що вимагав у нього дострокового повернення іпотечного кредиту
Отож, треба думати, як здійснювати ефективний спротив з мінімальним ризиком для протестантів (мінімальним, бо ця влада не зупиниться перед застосуванням сили).
Над петиційними кампаніями, розголосом у мережі та незалежних ЗМІ (хай навіть міжнародним) ця влада сміється.
Отож:
Фото з http://marvinheemeyer.narod.ru/main.htm
Є ідеї?