мені здається, ми тих людей надто ідеалізуємо. з подачі їх же самих і їхніх менш відомих "соратників", які на тому понаписували дисертації, зробили кар'єру, дістали високі пенсії...
я знав кількох людей особисто. враження або повністю негативне, або таке собі. наприклад, не знаю, яким був чорновіл, але його сестра валентина (тіпа теж така собі дівєрсантка-антісовєтчіца) - то просто капєц. михайлина коцюбинська - ще більший капєц, звичайна противна триндлива цьотка. ну ітд.
Поважаю Василя Овсієнка за володіння словом і кришталеву чесність. Сверстюк... Чудовою людиною була Надія Світлична. Решта або унилоє гавно, або ті ще шістдесятники, або я їх не знаю:) Взяти хочби братів - відомих політв'язнів, які на допитах один одного вкладали. Або тих дисидентів, що рвуть себе за БЮТ сьогодні, або тих, хто вчора - за Марчука...
Я думаю, тут немає чого дивуватися. Це було таке собі юнацьке мрійництво. Бо ж, на відміну від деяких товаришів, було написане з вірою, переконаністю. А потім прийшло осмислення, хто поведе дорогою - недорікувані демагоги і брехуни, і їх би заграти, їх би до суду... Крім того, цей вірш до жодної збірки.
А шістдесятництво - це культурно-мистецька течія, люди, які хотіли творити. Але, в силу обставин, не зажвди вдавалося.
Не шукаю до тебе Ні стежки, ні броду - Ти у грудях моїх, У чолі і в руках. Упаду я зорею, Мій вічний народе, На трагічний і довгий Чумацький твій шлях:)
Comments 9
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
наприклад, не знаю, яким був чорновіл, але його сестра валентина (тіпа теж така собі дівєрсантка-антісовєтчіца) - то просто капєц.
михайлина коцюбинська - ще більший капєц, звичайна противна триндлива цьотка.
ну ітд.
певна річ, там є/були і достойні люди, але...
Reply
Решта або унилоє гавно, або ті ще шістдесятники, або я їх не знаю:)
Взяти хочби братів - відомих політв'язнів, які на допитах один одного вкладали. Або тих дисидентів, що рвуть себе за БЮТ сьогодні, або тих, хто вчора - за Марчука...
+ тищамільйонів про Валентину Чорновіл:))))
Reply
А шістдесятництво - це культурно-мистецька течія, люди, які хотіли творити. Але, в силу обставин, не зажвди вдавалося.
Не шукаю до тебе
Ні стежки, ні броду -
Ти у грудях моїх,
У чолі і в руках.
Упаду я зорею,
Мій вічний народе,
На трагічний і довгий
Чумацький твій шлях:)
Reply
П.М. За Чумацького шляха дякую:)
Reply
Leave a comment