Пошепки
Нещодавно в моїй книзі-календарі був день гри в поламаний телефон. Я спочатку подумала «ну який поламаний телефон з шестирічкою та півторарічкою», але потім вирішила спробувати.
І ми з хлопцями просто сиділи шепотіли один одному різні слова на вушко. І їм так сподобалось.
Тепер я періодично протягом дня можу підійти і прошепотіти комусь із них щось на вушко.
Микита одразу наче зачарований. Йому так подобається. Полім я прошу щоб він прошепотів щось мені і він теж пробує вимовляти його «слова» тихенько.
А з Мішуткою я одразу пару ігор вигадала.
Сидіти в тиші і слухати як я називаю пошепки різні предмети, що лежать перед ним, а він показує на них пальцем. Теж саме можна робити в книжкових ілюстраціях. І впринципі ці ігри вже і Микитушці доступні.
А вчора ми грали так. Михася сидів з закритими очима. Я пошепки називала рвшні імена, і коли він чув своє ім‘я серед них, то підіймав руку.
А також ще є класичний Монтессорі урок тиші. Коли прото спокійно сидиш (хоча б пару секунд для початку) і слухаєш тишу.
І ми з хлопцями просто сиділи шепотіли один одному різні слова на вушко. І їм так сподобалось.
Тепер я періодично протягом дня можу підійти і прошепотіти комусь із них щось на вушко.
Микита одразу наче зачарований. Йому так подобається. Полім я прошу щоб він прошепотів щось мені і він теж пробує вимовляти його «слова» тихенько.
А з Мішуткою я одразу пару ігор вигадала.
Сидіти в тиші і слухати як я називаю пошепки різні предмети, що лежать перед ним, а він показує на них пальцем. Теж саме можна робити в книжкових ілюстраціях. І впринципі ці ігри вже і Микитушці доступні.
А вчора ми грали так. Михася сидів з закритими очима. Я пошепки називала рвшні імена, і коли він чув своє ім‘я серед них, то підіймав руку.
А також ще є класичний Монтессорі урок тиші. Коли прото спокійно сидиш (хоча б пару секунд для початку) і слухаєш тишу.