житти

Jun 22, 2015 01:18

найбільш болить, коли прокрадається знову і знову глибоке відчуття, що ти один. народився -- і так і будеш до самого скону сам. навіть,якщо буде поруч хтось. нікому ніколи ти не будеш більш потрібний, і більш зрозумілий, ніж для своєї мами. єдине, що можуть зробити для тебе інші - і це найбілшьше, і за це насправді треба бути вдячним -- це прийняти тебе таким, який ти є. це найбільш наближений тип стосунків до тих, які у тебе можуть бути з батьками. абсолют. тебе можуть підбадьорювати або ж ні, намагатись вказувати на те, що тобі варто змінити, або ж ні. але тебе будуть любити і приймати таким, який ти є. попри все.
не можна любити не прийнявши.
а це дуже складно.
може про це вже писала, але не полінуюсь описати знову,ту думку,яку якось почула в радіо і яка дуже запала в серце: ми живемо в еру дотику, але водночас цього ж дотику нам дуже бракує. нас щодня оточують тачпади, тачскріни, але це тільки нежива електроніка.
кажуть, що людині для адекватного функціонування організму, здоров'я і більш-менш спокійного стану психіки необхідно 7-8 хвилин обіймів. щодня
адекватна робота всього нашого організму тісно повязана з наявність систематичних оргазмівдаруйте за тему-табу. за браку таких у жінок, на приклад, з'являються не тільки проблеми з репродуктивними органами, а й,скажімо, варикоз,артрит або ж інші не дуже хороші речі.це все венозний застій в сумі. енергетичний може?
мастопатія теж від того ж. а будь-які доброякісні пухлини можуть перейти у злоякісні. чим це закінчується, краще нікому ніколи не знати.
не буде повноцінних оргазмів із тим, кого не любиш, або любиш не до кінця, якщо таке взагалі можливо?
і якось так от виходить, якось так ми влаштовані, що людина наспаравді не живе без любові духовної і плотської.
не живе буквально.

спокій, думаю, ніч

Previous post Next post
Up