Dec 18, 2010 01:04
я тривалий час не ходила на різні літературні вечори та презентації книг, бо чомусь вони усі залишали по собі кислий післясмак. Жодного катарсису, сатисфакції, роздумів по тому абощо.. коротше, розчарувалась я на певний час.
А вчора на презентації "БотакЄ" добре було дуже. Настрій натхненний і просто хОроше так якось...
Сьогодні з Мері продовжили марафон. Зовсім випадково потрапили на виставу-імпровізацію wg Щекспіра "Буря". Це мав бути залік заочників першого курсу з Карпенка.
Бомба. Це була бомба!
Нащо ми мотім пішли в Пінчука?!
У ПАЦ була якась імпреза. Таке. Цікавим для мене був тільки Пістончик...
Zo обіцяла начаклувати мені дві тисячі баранців з полонин. Цього тижня до 5-6 ранку не можу заснути зовсім, а удень спати ніколи.
Усім добраніч, завтра продовжуватиму з курсовою..
ЗІ: не люблю зустрічати друзів друзів.
вони уже пройшли далі, а до мене тільки через мить доходить,що це той... як його... друг/знайомий/однокласник... того....
безіменна людина, прив"язана ниткою пам"яті до когось.
іноді хочеться нікого не знати. бити по собі минулим не так і солодко
Пінчук,
ніч,
сон,
ефір,
Є,
книжка