(no subject)
Ганна Черкаська
14 травня 1915 р. у Києві відкрито для відвідувачів Ботанічний сад причому, за рішенням правління Університету святого Володимира, вхід зробили безкоштовним. Сьогодні - імені академіка Олександра Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Архітектор Вікентій Беретті, за проектом якого зводився університет, запропонував розташувати сад на пустирі, що прилягав до споруджуваного корпусу. Основою колекції саду мали стати рослини, які у 1833 р. було вирішено перевезти до Києва з Кременецького ліцею після його розформування, також використано рослини, вирощені з насіння, надісланого вітчизняними та європейськими ботанічними садами. За реєстром 1834 р. з Кременця було прийнято 513 рослин 34 видів, які довелося розмістити в Царському саду (нині це місце є частиною Центрального парку культури й відпочинку).
І тільки 22 травня 1839 року перший ректор Київського університету ім. Святого Володимира Максимович разом з архітектором Беретті й директором ботсаду Траутфеттером обрали для закладення саду горбкуватий пустир за майбутнім червоним корпусом, де протікала Либідь і паслася худоба. Тому датою заснування Київського ботанічного саду вважається 22 травня 1839 р.
Більш-менш завершеного вигляду університетський сад набув лише в 1852 році, коли територію обгородили.
З 1914 р. по 1935 р. директором Ботанічного саду був О. В. Фомін. Під час Першої світової та воєн із окупантами зібрання живої природи зазнало нищівних обстрілів і набігів різношерстих вояк. Олександр Фомін разом із купкою співробітників-фанатиків одягом і ковдрами закривали вибите в теплицях скло - хоч самі клякнули в люті морози. До речі, академік Фомін так і жив у садовому будиночку до кінця свого життя. У 1935 р., після смерті О. В. Фоміна, Ботанічний сад було названо його ім'ям
14 травня 1915 р. у Києві відкрито для відвідувачів Ботанічний сад причому, за рішенням правління Університету святого Володимира, вхід зробили безкоштовним. Сьогодні - імені академіка Олександра Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Архітектор Вікентій Беретті, за проектом якого зводився університет, запропонував розташувати сад на пустирі, що прилягав до споруджуваного корпусу. Основою колекції саду мали стати рослини, які у 1833 р. було вирішено перевезти до Києва з Кременецького ліцею після його розформування, також використано рослини, вирощені з насіння, надісланого вітчизняними та європейськими ботанічними садами. За реєстром 1834 р. з Кременця було прийнято 513 рослин 34 видів, які довелося розмістити в Царському саду (нині це місце є частиною Центрального парку культури й відпочинку).
І тільки 22 травня 1839 року перший ректор Київського університету ім. Святого Володимира Максимович разом з архітектором Беретті й директором ботсаду Траутфеттером обрали для закладення саду горбкуватий пустир за майбутнім червоним корпусом, де протікала Либідь і паслася худоба. Тому датою заснування Київського ботанічного саду вважається 22 травня 1839 р.
Більш-менш завершеного вигляду університетський сад набув лише в 1852 році, коли територію обгородили.
З 1914 р. по 1935 р. директором Ботанічного саду був О. В. Фомін. Під час Першої світової та воєн із окупантами зібрання живої природи зазнало нищівних обстрілів і набігів різношерстих вояк. Олександр Фомін разом із купкою співробітників-фанатиків одягом і ковдрами закривали вибите в теплицях скло - хоч самі клякнули в люті морози. До речі, академік Фомін так і жив у садовому будиночку до кінця свого життя. У 1935 р., після смерті О. В. Фоміна, Ботанічний сад було названо його ім'ям