Миткині у патріархальному дискурсі та інфантилізація жінок
Продовження до «Раціональність» шлюбних ігор проти «ірраціональності» поетичного еросу«Зрозуміло, що в стосунках із С. Мержинським (як і з іншими чоловіками в її житті) Леся Українка в наших очах дуже сильно «заслоняє партнера», а це з точки зору традиційно-патриархальної звичаєвости сприймається майже як реверсія ґендерних ролей: фізична слабкість
( Read more... )
Але з іншого боку я бачила буцім-то жінок-керівників, аж по вінця сповнених пихи і презирства до "нижчих каст" - але толку з їх "керівництва" було рівно стільки щоб своїм закостенілим способом керування розвалити бізнес, який їм хтось там передав готовеньким в руки.. і що, те що немає поваги з боку чоловіків, викликано лише статевою приналежністю? - ні, вчинками. І навпаки. Повагу чоловіка жінці може і важко заслужити, але як вона вже є - то вагоміша може ніж повага чоловіка до чоловіка. Саме тому що її важко заслужити і чоловік жінку поважає зовсім "не за красиві очі".. у нього повага і респект як до професіонала і ставлення як до гарненької/не гарненької жінки чітко розмежовані. якось так. Принаймні так показує мій життєвий досвід, що чоловіки не такі вже 100% вперті, і вчинки та реальна майстерність жінки їх все-таки переконує. Але от коли того немає, а амбіції у жінки є - тоді так, тоді вони безжально насмішливі.. за що я їх не можу і засуджувати, чесно кажучи. :)
Проте звичайно що ставлення чоловіків до жінок, і ставлення суспільства до жінок - то трохи різні речі..
Мені особисто не дуже подобаються всі, хто будує свою діяльність на критиці.. :) Я думаю так: знаєш як треба - напиши, зроби, покажи СВОЄ, краще. Тоді всі самі зрозуміють що ОТЕ було погане, а це - краще, і зроблять свої висновки САМІ..
Звичайно, не у всіх сферах це можливо, та і Забужко не все критикує, я не про неї. Просто, про підхід, так би мовити.
Так.. на жаль, те що неважливе для чоловіка у спогадах чи оцінках (гарний/негарний), для жінки стає на одне із перших місць..
Reply
От я собі задумалась: мені щиро здається що мене особисто мало хто ображав у критикованому Забужкою сенсі, але я думаю, що моя думка є просто психологічним самозахистом. Тому що якби було так як мені здається, мене б ці питання просто не цікавили.
Самий свіжий приклад: ніяк не можу співпрацювати з департаментом інформатики одного завода який є моїм найкращим клієнтом на сьогодні завжди і коли я не працюю безпосередньо з чоловіками з інформатики. Там сидять такі розумники які чомусь не хочуть за свою зарплату розбиратися з складними питаннями своїх внутрішніх клієнтів (і для того в першу чергу мене і кличуть). Але як тільки мені від них хоч щось треба чи на їх плечі перекладається рішення найняти мене чи ні, стає непереборним бар'єром щоб ця робота "зрослася". Хоча я вже провела десь п'ять-шість дуже виснажливих і технічних зборів з клієнтами, почала думати про цю роботу вже декілька місяців тому бо мене "виписали" з відпустки (знайшли навіть в Україні!), а тепер я не можу перескочити через его декількох гарно навчених пихатих чоловіків мого віку. Я така зла що навіть не хочу тим вже займатися! Але ж працювати треба і робота цікава! Отак мені вбивають ентузіазм зарозумілі. Хай самі роблять. Я впевнена, що так і залишиться якщо не домовлюсь з ними. Зла не вистачає. Так що так, впливає таки на моє життя.
Чесно, поясни мені: невже роль жінки то тільки пожалитись щоб хтось прибіг і терміново тебе врятував? Самій ніяк мозги не вставити кому треба?
Reply
Я ж про те і писала, що жінка-професіонал навіть у світі чоловіків може здобути повагу до свого професіоналізму, тільки через упередження деколи її того професіоналізму треба буде ще більше ніж чоловікам. Про "прибіг і врятував" не було ні слова, емоційна підтримка - то в сім'ї, з друзями і т.і., я так вважаю.
"Отак мені вбивають ентузіазм зарозумілі. "
..я не думаю що то через те що ти - жінка.. зарозумілі - вони зі всіма зарозумілі (окрім начальства), як правило.
"Я не зрозуміла що ти хотіла сказати. Що уникаєш конфліктів як тільки можеш і не схвалюєш коли хтось критикує?"
Не зовсім. Я не люблю, коли хтось свою діяльність будує на критиці того що хтось до нього зробив (чи аналізує недоліки і причини цих недоліків), але сам при цьому нічого не робить ні гірше ні краще,
або якщо вказує що ось тут висвітлили не так, але не показує як саме треба було висвітлити.
Але одразу зауважила, що "Забужко не все критикує, я не про неї. Просто, про підхід, так би мовити."
Коротше кажучи, я люблю те що називається конструктивна критика. :)
Reply
Ну а щодо що не тільки тому що я жінка мені і так то зрозуміло. Вчитися мені треба більше, а не в жужу зависати. Але також тому! Бо мені вже набридло коли мене представляють як "дружину відомого чоловіка" особливо тим хто "новенький" і може навіть ще прізвище свого власного начальника не вивчив достеменно, щоб розбудили серед ночі і "від зубів відлітало" (от нахріна мені такі презентації мене)? Аби не поважали чи мала пагану репутацію вже б не звали останні 20 років. Але ж продовжуть звати! Значить, сама заслужила, а не тому що я чиясь дружина (бо нема впливу нема непотизму, це ж як таблиця множення однозначно!)
От ти Забужко не критикуєш, але таки критикуєш! Щоб щось побудувати треба спочатку мати основу, а на основі часто стоїть те, що треба зруйнувати. Деколи "добудовувати поруч" неможливо. То не архітектура, то садоводство: деякі рослини "забивають" культурні. Їх треба полоти!
Reply
А в кожному конкретному випадку є свої нюанси.. от як ти розповідаєш, що представляють як дружину відомого чоловіка.. тут можна втішити тільки тим, що мабуть чоловікам відомих жінок ще важче.. )
До речі, бути дружиною людини досить високого становища у суспільстві, то в різні часи у різному заважає.. Пригадую, у Ірини Вільде була така стаття "Чи "ова" - це титул?" Вона у мене в книжечці Вільде є, а от в інтернеті знайти тексти Вільде дуже важко.
"Працюючи в журналі «Жіноча доля», Ірина Вільде написала статтю «Чи «ова» - це титул?» (Тоді, не без впливу побутової польської культури, з’явилася своєрідна галицька титуломанія, що часто доходила до абсурду, зокрема в різних культурно-просвітницьких товариствах, де поруч із дружинами лікарів, священиків, викладачів чи інженерів працювали й жінки кравців, малярів, шевців тощо. Але якщо дружин «пересічних» чоловіків називали просто на прізвище, то жінкам чоловіків «при посадах» додавали титул на кшталт «пані докторова» чи пані професорова. І якщо національна ідея й об’єднувала цих жінок, то соціальна градація, спричинена титуломанією, радше, роз’єднувала прогресивне жіноцтво). "
http://gazeta.dt.ua/CULTURE/shukayte_zhinku.html
"То не архітектура, то садоводство: деякі рослини "забивають" культурні. Їх треба полоти! " - сподобалося. :)))
Хай тільки проміжок часу між виполенням бур'яну і посадкою культурних рослин не буде надто великим, і хай тих культурних буде побільше. А як виростуть великі- то бур'яни позаглушують. :) ("дай боже нашому теляті вовка ззісти")
Reply
Про Ірину Вільде дуже цікаво. Все ніяк руки не дійдуть почитати усіх авторів що Тін-Тіна опублікувала і тим зробила нам всім величезну послугу. Я не знаю за що хапатися першим у житті. )
Reply
Leave a comment