Чому у певний період совєцкім олігархам подобався Дам’ян Херст

Mar 30, 2013 11:51

Моя неперевірена робоча теорія.



НМД Херст показує багатіям тлінь їхнього багатства як той черепок з золота з коштовним камінням такого собі "золотого тєльца" ("месидж" майже біблєйський),



якого хтось там купив за дурні гроші. Також дає зрозуміти, як уся ця пишна фармакологія не врятує їх від хвороб, навіть викачавши з них елегантно, як банк, усі гроші. Таке попередження звучало на часі масовій людині що перетворилася накравши в олігарха. Своїм захватом Пінчук спробував поділитись з «простими пересічними» (канєц блізак, баїмось разом!), але більшість з них не зацінила жесту чистого простору з мухами та трупяками-смертю через символічне скло, увесь декаданс анатомічно красивих скелетів та прочую залякувальну ню. Воно собі подумало відчутттями, що, на відміну від філософських примарних страхів міліонерів, їхні страхи куди більш реальні та відчутні щодня, і що нема чого їх ще й лякати під виглядом відпочинку. Вони не схотіли перетравити повідомлення, краще його не зрозумівши і нібито безпричинно роздратувавшись.


епоха публічності, цирк на дроті, пащека, страна_дураков, думки Буратіно, нєнавижу, бурчання

Previous post Next post
Up