Bicentenario - 200-ліття незалежності Мексики. Частина 1
практично всі фотки - chingiz_ann. крім першої та, звісно, тої, де вона сама.
найкраще у неї виходять портрети - тож на них і зосередимося.
Ромашечка не любить натовпи - тому їй дісталися тільки накладні вуса.
ми з Анею пішли в центр Койоакану - нашого району - і там перші дві години
самі були основною туристичною атракцією.
з нами просили сфоткатися разів десять, а взагалі фоткали більше, ніж Аня всіх :)
все-таки гринго на маскараді під "традиційного мексиканця - це для мексиканців екзотика
ми прийшли о восьмій вечора - ще було рано.
поки фієста не почалася - можна почитати.
основне дійство - від 11 вечора до опівночі.
чому, а також популярно про історію здобуття незалежності я вже розповідав
наші з Анею силуети...
тим часом над Койоаканом западає вечір
самотній мексиканець...
який спереду виглядає отак.
між іншим. на відміну від наших "патріотів", яких обурюють негри у вишиванках -
ми до себе ЖОДНОГО разу не відчули неприязні. навпаки, всі регочуть і показують пальцем вгору.
карочє вперше відчув себе стовідсотковим туристом - зате подуріти часом прикольно :)
"ну що, починаємо фрік-шоу?" - спитав я Аню, коли ми прийшли на місце і нарешті наважилися вдягнути капелюхи та прапор - а потім, побачивши вуса, то ще й їх...
готувався я заздалегідь - тренувався.
це теж фотка не Ані, а бай Ромашечка. кілька днів до того.
але звісно, ні сомбрерище, ні прапор, ні навіть накладні вуса не змусять
сплутати гринго зі справжніми мексиканцями,
як ось ця дівчинка.
або ось цей мексиканець.
важлива штука. приходять на "Майдан" із дітьми.
НЕМА П"ЯНИХ, НЕМА такого поняття як БИКИ.
взагалі, за два місяці я бачив, може, трьох або чотирьох п"яних -
а в ці дні взагалі ввели сухий закон.
ми з Анею, які, власне, за нашими мірками не п"ємо,
спершу ходили й шукали пиво -
от він, традиційний слов"янський алкоголізм, хе-хе.
пам"ятаю, ще вдома коли святкували,
мексиканці були вахуї, коли я і Анін хлопець
залпом глушили текілу - всього двічі по пісят,
а для них це дохуя і швидким темпом :)
тут не те що не п"ють - але потрошки.
накладні вуса у багатьох чоловіків.
знов ілюстрація до "сімейності" атмосфери святкування
цей дядя зображує спортсмена з Люча Лібре ("вільна боротьба" в сенсі "бій без правил") -
від неї пішов американський реслінг.
те саме шоу, тільки давніше за походженням.
зараз один із символів мексики.
наразі всьо, я спати, бо вже перша ночі.
більша частина фотографій мексиканців і псевдомексиканців, а також міркування на тему
- сьогодні в українське післяобіду,
або мій ранній ранок, коли прокинуся
upd. ось і вона - друга частина
найкраще у неї виходять портрети - тож на них і зосередимося.
Ромашечка не любить натовпи - тому їй дісталися тільки накладні вуса.
ми з Анею пішли в центр Койоакану - нашого району - і там перші дві години
самі були основною туристичною атракцією.
з нами просили сфоткатися разів десять, а взагалі фоткали більше, ніж Аня всіх :)
все-таки гринго на маскараді під "традиційного мексиканця - це для мексиканців екзотика
ми прийшли о восьмій вечора - ще було рано.
поки фієста не почалася - можна почитати.
основне дійство - від 11 вечора до опівночі.
чому, а також популярно про історію здобуття незалежності я вже розповідав
наші з Анею силуети...
тим часом над Койоаканом западає вечір
самотній мексиканець...
який спереду виглядає отак.
між іншим. на відміну від наших "патріотів", яких обурюють негри у вишиванках -
ми до себе ЖОДНОГО разу не відчули неприязні. навпаки, всі регочуть і показують пальцем вгору.
карочє вперше відчув себе стовідсотковим туристом - зате подуріти часом прикольно :)
"ну що, починаємо фрік-шоу?" - спитав я Аню, коли ми прийшли на місце і нарешті наважилися вдягнути капелюхи та прапор - а потім, побачивши вуса, то ще й їх...
готувався я заздалегідь - тренувався.
це теж фотка не Ані, а бай Ромашечка. кілька днів до того.
але звісно, ні сомбрерище, ні прапор, ні навіть накладні вуса не змусять
сплутати гринго зі справжніми мексиканцями,
як ось ця дівчинка.
або ось цей мексиканець.
важлива штука. приходять на "Майдан" із дітьми.
НЕМА П"ЯНИХ, НЕМА такого поняття як БИКИ.
взагалі, за два місяці я бачив, може, трьох або чотирьох п"яних -
а в ці дні взагалі ввели сухий закон.
ми з Анею, які, власне, за нашими мірками не п"ємо,
спершу ходили й шукали пиво -
от він, традиційний слов"янський алкоголізм, хе-хе.
пам"ятаю, ще вдома коли святкували,
мексиканці були вахуї, коли я і Анін хлопець
залпом глушили текілу - всього двічі по пісят,
а для них це дохуя і швидким темпом :)
тут не те що не п"ють - але потрошки.
накладні вуса у багатьох чоловіків.
знов ілюстрація до "сімейності" атмосфери святкування
цей дядя зображує спортсмена з Люча Лібре ("вільна боротьба" в сенсі "бій без правил") -
від неї пішов американський реслінг.
те саме шоу, тільки давніше за походженням.
зараз один із символів мексики.
наразі всьо, я спати, бо вже перша ночі.
більша частина фотографій мексиканців і псевдомексиканців, а також міркування на тему
- сьогодні в українське післяобіду,
або мій ранній ранок, коли прокинуся
upd. ось і вона - друга частина