Подорожуючи Тернопіллям, ми заїхали і на відому санну трасу Кременця. Звичайно, ми вже чули про неї і хотіли неодмінно туди потрапити. У будь-якому разі.
Зимові види спорту на Кременеччині мають давні традиції та потенційні можливості. Свої витоки вони беруть з початку 30-их років минулого століття, коли в мальовничих околицях міста Кременець були побудовані перші трампліни, санна траса, прокладені лижні траси.
От загальні характеристики траси:
1. Довжина траси - 1157 м.
2. Довжина активної частини - 947 м.
3. Перепад висот - 94 м.
4. Кількість віражів - 15
5. Середній нахил активної частини - 9,94%
6. Максимальна розрахункова швидкість - 112 км/год
7. Максимальний нахил активної частини - 20%
8. Площа земельної ділянки під навчально-спортивну базу - 5,9 га.
У нині занедбаній споруді можна тільки вгадати прикмети булої величі олімпійської спортивної бази. Покриття старе, його необхідно міняти. Взимку кататися майже неможливо, тому тренування тут проходять з квітня по жовтень.
Помітно, що трасу інколи ремонтують, але це не змінює загальної ситуації. Дошки дерев’яного настилу то там, то тут прогнивають, і хоч їх постійно «латають», на великій швидкості й до біди недалеко…
Хтось скаже, що хоч така, але існує і працює потроху. Бо від траси, що була у Вишгороді під Києвом, лишилися одні спогади. Та й ті - невеселі
Та, що це я завів сумну пісню? Трасу може й відремонтують колись, якщо знайдуться гроші. А ні, так не буде у нас в Україні більше олімпійських призерів з цього виду спорту.
А допоки тут, на Гнилому Озері, катаються на санчатах журналісти, блогери та потенційні інвестори. П'ятнадцять крутих віражів, але туристи стартують майже з самого низу траси. Проте і так отримують дуже яскраві враження.
Сьогодні у Кременецькій санній школі навчаються близько 90 учнів віком від 9-ти років. За минулий рік школа отримала з обласного бюджету фінансування у розмірі 500 тисяч гривень. Розпочинати ремонт із таким бюджетом - неможливо. Адже для ремонту потрібно щонайменше 10 мільйонів гривень.
Це, я вважаю, мінімально необхідна сума. Насправді грошей потрібно на порядки більше.
Про це все нам розповів директор Кременецької обласної ДЮСШ «Колос» Анатолій Сергійович Малищик.
Але ми просто приїхали покататися. І каталися донесхочу...
Хто любить кататися, має спочатку занести санчата на гору.
Невеличкий відеосюжет
Click to view
Відчуття дуже приємні, коли спускаєшся по трасі. Санчатами можна керувати, повільно входячи у віражі і виходячи з них.
Маю надію, що траса вийде з цього віражу і знову оживе. Хоча надії на це невеликі.
За відмінну організацію блог-туру
За активну допомогу
За підтримку
http://carabaas.dreamwidth.org/