Денис Таргонський: Притча про м'ясо на киселі

[brusilovsky]

Цю історію я почув від одного сільського священика. Він не міг втриматись, щоб не випалити її мені по телефону гарячим фонтаном суцільних емоцій буквально відразу після розмови зі своїм прихожанином. Звичайно, таємницю сповіді він зберіг, тому наші персонажі будуть безіменними, називайте їх як хочете, думаю, що кожен обов’язково знайде навколо

Comments

[realexlux]

>Це історія про те, як з українців ліплять нелюдів і людоїдів наші сусіди і брати росіяни.>

>Вона вирішила здійснити вилазку боєм, аби ворога роду людського на чисту воду вивести і знищити одним ударом. Вона свого солдатика любого приголубила, уважно подивилась в очі карі, посміхнулась з лукавинкою, а потім погляд підвела до гостей і запитала: «А яке вам краще м'ясо сподобалось, чи те, що справа стояло, чи те що по центру?»>

Вот как раз и сыграла на руку российской пропаганде, теперь московские гости будут думать: "прав наш телевизор, бандеровцы детей на обед едят".

[brusilovsky]

Людей, у кого отсутствует чувство юмора (остатки детской радости и чистоты) исцелить, imho, невозможно, что бы ты не делал.

[realexlux]

Таким неадекватным "родственничкам" из страны-агрессора наверное и не место в доме, тем более хозяин недавно приехал с фронта. Война не лучшее время для упражнений в чувстве юмора.

[brusilovsky]

Образ врага - формирует СМИ и хорошо, когда мы начинаем смотреть ни через их призму. (о чем эта статья)

[realexlux]

Это в мирное время, но когда вчерашние "братья" вломились в наш дом с топором, вооружили топорами часть соотечественников пожелавших убивать вместе с ними, то и без СМИ понятно кто враг.