Про труднощі перекладу та умовний спосіб
Нажахана мама знову перед сном розказала, що милі моєму серцю українські ЗМІ (цього разу канал “1+1”) ніяк не можуть вгомонитися. “Уряд Японії закликав громадян країни молитися, бо всі інші засоби порятунку вичерпані!” Я згадав про контекст, у якому вживається слово “молитися” в японській мові. “Молюся за Ваше здоров'я”, “Молюся за те, щоб усе у Вас було гаразд”, “Молюся за те, щоб Ви успішно склали іспити”. Чи кажуть українською “молитися” у таких випадках? Маю підозру, що і у зверненні уряду було використано фразу на кшталт “Молімося разом, щоб усе було добре”. Але подавати її так, як є, нецікаво, треба ж трохи солі і перцю для глядачів.
Чи хтось в Україні задумувався, через скільки “рук” проходить інформація про події в Японії, перш ніж потрапити в наші мас-медіа? Чи є в Україні журналісти, які працюють безпосередньо із японськими джерелами? Журналісти, які володіють японською мовою? Які відслідковують повідомлення уряду або представників енергетичної компанії і в режимі онлайн передають їх додому? Не через Рейтерс чи якесь інше агентство новин, хай навіть японське, а отак - почули, записали, переклали і опублікували? Буду вдячний за будь-яку інформацію з цього приводу. І, бажано, із зазначенням того, який рівень Іспиту на володіння японською мовою JLPT (Japanese Language Proficiency Test) має цей мужній герой-одинак. (Якщо він японець (японка), інформація про рівень іспиту непотрібна).
Я не журналіст, тому не знаю, звідки беруть інфо вітчизняні ЗМІ. Але судячи з тієї істерії і того абсурду, які вони регулярно і планомірно поширюють, дитяча гра “зіпсований телефон” просто відпочиває.
Речник уряду або енергетичної компанї “Токіо Денрьоку”⇒японська газета⇒японська агенція новин⇒міжнародна агенція новин⇒європейська (американська, російська) газета⇒українська агенція новин⇒українська газета
Приблизно такий ланцюжок я уявляю собі, звичайно, можуть бути відсутні певні елементи. А тепер, любі друзі, задумайтеся, будь ласка, чи варто вірити інформації, яка пройшла через стільки проміжних етапів? Для мене, українця в Кіото, відповідь очевидна, але водночас я чітко усвідомлюю, що вся ця істерія і катавасія - це така собі гра з правилами, які можуть зрозуміти тільки посвячені у таємницю причетні особи.
Другий пункт. Часто бачу навіть у японських медіа заголовки в умовному способі: “X” може стати “Y”. Ключові слова тут - не “X” та “Y”, а “може”. Якщо вже так писати, то варто водночас розглядати і можливість того, що “X” не стане “Y”. Як Вам наступний заголовок: “Фукушіма може НЕ стати другим Чорнобилем”. Зовсім нецікаво, еге ж? Ніхто навіть не зверне уваги. Те саме стосується і стабільної дотепер ситуацію на АЕС, про яку можна написати або “не покращується” (а там і до “ядерна криза погіршується” один крок), або “не погіршується” (але це знову не буде нікому цікавим).
Такі от справи, хлопчики й дівчатка. Про все, що відбувається зараз у світі, колись уже було написано тисячі слів.
...И - боже вас сохрани - не читайте до обеда советских газет. Пациенты, не читающие газет, чувствуют себя превосходно. Те же, которых я специально заставлял читать «Правду», - теряли в весе.
І в глузді.
Чи хтось в Україні задумувався, через скільки “рук” проходить інформація про події в Японії, перш ніж потрапити в наші мас-медіа? Чи є в Україні журналісти, які працюють безпосередньо із японськими джерелами? Журналісти, які володіють японською мовою? Які відслідковують повідомлення уряду або представників енергетичної компанії і в режимі онлайн передають їх додому? Не через Рейтерс чи якесь інше агентство новин, хай навіть японське, а отак - почули, записали, переклали і опублікували? Буду вдячний за будь-яку інформацію з цього приводу. І, бажано, із зазначенням того, який рівень Іспиту на володіння японською мовою JLPT (Japanese Language Proficiency Test) має цей мужній герой-одинак. (Якщо він японець (японка), інформація про рівень іспиту непотрібна).
Я не журналіст, тому не знаю, звідки беруть інфо вітчизняні ЗМІ. Але судячи з тієї істерії і того абсурду, які вони регулярно і планомірно поширюють, дитяча гра “зіпсований телефон” просто відпочиває.
Речник уряду або енергетичної компанї “Токіо Денрьоку”⇒японська газета⇒японська агенція новин⇒міжнародна агенція новин⇒європейська (американська, російська) газета⇒українська агенція новин⇒українська газета
Приблизно такий ланцюжок я уявляю собі, звичайно, можуть бути відсутні певні елементи. А тепер, любі друзі, задумайтеся, будь ласка, чи варто вірити інформації, яка пройшла через стільки проміжних етапів? Для мене, українця в Кіото, відповідь очевидна, але водночас я чітко усвідомлюю, що вся ця істерія і катавасія - це така собі гра з правилами, які можуть зрозуміти тільки посвячені у таємницю причетні особи.
Другий пункт. Часто бачу навіть у японських медіа заголовки в умовному способі: “X” може стати “Y”. Ключові слова тут - не “X” та “Y”, а “може”. Якщо вже так писати, то варто водночас розглядати і можливість того, що “X” не стане “Y”. Як Вам наступний заголовок: “Фукушіма може НЕ стати другим Чорнобилем”. Зовсім нецікаво, еге ж? Ніхто навіть не зверне уваги. Те саме стосується і стабільної дотепер ситуацію на АЕС, про яку можна написати або “не покращується” (а там і до “ядерна криза погіршується” один крок), або “не погіршується” (але це знову не буде нікому цікавим).
Такі от справи, хлопчики й дівчатка. Про все, що відбувається зараз у світі, колись уже було написано тисячі слів.
...И - боже вас сохрани - не читайте до обеда советских газет. Пациенты, не читающие газет, чувствуют себя превосходно. Те же, которых я специально заставлял читать «Правду», - теряли в весе.
І в глузді.