Про скрєп(к)и матеріальні
Останнім часом в інтернеті я часто читаю про духовні скрєпи сусідньої держави, а оце днями мав чудову нагоду переконатися, що в Японії скрєпи матеріальні теж непогані.
Різав бурячки на борщ (куплені на центральній вулиці Осаки на овочево-продуктовому базарі за вельми помірну як для Японії ціну - 100 грам за 100 ієн, то вийшло десь вісім штук на 1000 ієн. Покручені і трохи інколи порізані лопатою, а в Японії ж зовнішній вигляд овочів та фруктів часто важить навіть більше, ніж внутрішній - тому цього разу було так дешево), різав-різав, а тоді впустив ножа на підлогу, і він трохи зачепив палець на правій нозі. Виступило щось червоне, думав що то буряк - а виявилася кров. Дружина серветкою і мотузкою трохи кров зупинила, поїхали на велосипедах у лікарню неподалік - тамтешні хірурги мене знають, бо якось був порізав палець на руці.
Дезінфікували, і медичним степлером зшили, залишивши в шкурі 4 скрєпки. А тоді я щодня ходив на дезинфікацію - годину чекати своєї черги, 30 секунд на дезінфекцію, і ще півгодини чекати в черзі до каси - 230 ієн. Вчора мене нарешті цих матеріальних скрєп позбавили, від завтра вже можна і у ванну ногою залазити.
Розказав про такі відвідини лікарні знайомому - а він каже, що саме за це японські лікарні і не любить. Якість медицини може і висока, але чекати змушують добряче.
Ото таке, але найголовніше що ходити можна буде як і раніше - багато і швидко. Навіть без скрєп.
This entry was originally posted at http://brovary84.dreamwidth.org/190446.html. Please comment there using OpenID.
Різав бурячки на борщ (куплені на центральній вулиці Осаки на овочево-продуктовому базарі за вельми помірну як для Японії ціну - 100 грам за 100 ієн, то вийшло десь вісім штук на 1000 ієн. Покручені і трохи інколи порізані лопатою, а в Японії ж зовнішній вигляд овочів та фруктів часто важить навіть більше, ніж внутрішній - тому цього разу було так дешево), різав-різав, а тоді впустив ножа на підлогу, і він трохи зачепив палець на правій нозі. Виступило щось червоне, думав що то буряк - а виявилася кров. Дружина серветкою і мотузкою трохи кров зупинила, поїхали на велосипедах у лікарню неподалік - тамтешні хірурги мене знають, бо якось був порізав палець на руці.
Дезінфікували, і медичним степлером зшили, залишивши в шкурі 4 скрєпки. А тоді я щодня ходив на дезинфікацію - годину чекати своєї черги, 30 секунд на дезінфекцію, і ще півгодини чекати в черзі до каси - 230 ієн. Вчора мене нарешті цих матеріальних скрєп позбавили, від завтра вже можна і у ванну ногою залазити.
Розказав про такі відвідини лікарні знайомому - а він каже, що саме за це японські лікарні і не любить. Якість медицини може і висока, але чекати змушують добряче.
Ото таке, але найголовніше що ходити можна буде як і раніше - багато і швидко. Навіть без скрєп.
This entry was originally posted at http://brovary84.dreamwidth.org/190446.html. Please comment there using OpenID.