Автобуси-буси-буси
Пишуть у газеті, що все популярнішими серед бізнесменів і просто спраглих пересувань усередині країни стають автобусні подорожі. Років із десять тому поїздки автобусом були більше схожі на пересування у видовженій консервній банці із 4 рядами сидінь, які неможливо було ні нахилити, ні якось відрегулювати. Я і сам таким нічним автобусом їздив у префектуру Наґано в містечко Хакуба Хаппо:, де проводилися Олімпійські ігри 1998 року, на скейтбордіння. Ледве доїхав, бо поруч сидів великий японський мальчік і сумно та сонно дихав на мене у своєму неспокійному забутті. Коштувало це задоволення від 3-4 тисяч за одну поїздку.
Тоді два роки тому була велика придибенція із аварією автобуса на швидкісній магістралі, бо водій був один, мусів вести автобус 10 чи скільки поспіль годин, і тривало це все кілька днів поспіль. Зрештою він заснув просто за кермом, автобус врізався в огорожу (добре, що вниз не злетів, бо японські автомагістралі зазвичай будують на високі кількох десятків метрів від землі), загинуло 7 чоловік і ще скількись було травмовано.
Після цієї аварії правила зробили жорсткішими, від Осаки до Токіо (близько 500 км, здається) тепер повинні їхати два водії, і кілометраж кожного з них не повинен перевищувати 400 км. Відповідно, кількість фірм, що займаються автобусними перевезеннями, скоротилася з 300 на 70%. А остання фішка - це автобуси усього з 2 рядами крісел, по 6 або 7 у кожному. Їх можна відкидати назад на 155 градусів, шторки застібаються, інколи у переднє сидіння буває вбудовано тєлєвізор, і коштує це задоволення 12 тисяч ієн (від Хірошіми до Токіо, час у дорозі - 12 годин). Шінкансен цей самий шлях долає за 3,5 години, коштує 17,700 ієн, але перевага автобусів - прибуття на станцію призначення вранці, о 8-9 годині. Тобто бізнесменам - самає ано.
Ще одна компанія заманює пасажирів кахве із однією чашкою кави безкоштовно, розетками для лептопів і ранковими продуктовими наборами сетами. А що, це може бути вельми-вельми, думаю я собі.
This entry was originally posted at http://brovary84.dreamwidth.org/164151.html. Please comment there using OpenID.
Тоді два роки тому була велика придибенція із аварією автобуса на швидкісній магістралі, бо водій був один, мусів вести автобус 10 чи скільки поспіль годин, і тривало це все кілька днів поспіль. Зрештою він заснув просто за кермом, автобус врізався в огорожу (добре, що вниз не злетів, бо японські автомагістралі зазвичай будують на високі кількох десятків метрів від землі), загинуло 7 чоловік і ще скількись було травмовано.
Після цієї аварії правила зробили жорсткішими, від Осаки до Токіо (близько 500 км, здається) тепер повинні їхати два водії, і кілометраж кожного з них не повинен перевищувати 400 км. Відповідно, кількість фірм, що займаються автобусними перевезеннями, скоротилася з 300 на 70%. А остання фішка - це автобуси усього з 2 рядами крісел, по 6 або 7 у кожному. Їх можна відкидати назад на 155 градусів, шторки застібаються, інколи у переднє сидіння буває вбудовано тєлєвізор, і коштує це задоволення 12 тисяч ієн (від Хірошіми до Токіо, час у дорозі - 12 годин). Шінкансен цей самий шлях долає за 3,5 години, коштує 17,700 ієн, але перевага автобусів - прибуття на станцію призначення вранці, о 8-9 годині. Тобто бізнесменам - самає ано.
Ще одна компанія заманює пасажирів кахве із однією чашкою кави безкоштовно, розетками для лептопів і ранковими продуктовими наборами сетами. А що, це може бути вельми-вельми, думаю я собі.
This entry was originally posted at http://brovary84.dreamwidth.org/164151.html. Please comment there using OpenID.