Jun 17, 2013 19:11
Навздогін попередньому посту.
Є на лінії пана Кейхана, ближче до Осаки, станція Неяґава, і мені розказали що колись, виходячи зі станції, ти потрапляв у якудзине місто - ці високоповажні пані (?) та панове мали там осередок своїх офісів із великими прапорами, на яких писали свою приналежність. В офісах вирішували повсякденні справи. А тоді поліція їх трошки прищемила, і офіси з прапорцями зникли, перетворившись на пачінко, комбіні та інші місця, без яких складно уявити сучасне японське місто. Прапорці зникли, і якудза нібито теж. А я, почувши ту історію, чомусь уявив собі численні фаланги пальців - окремо від їх хазяїв.
А кілька місяців тому на станції Неяґава до вагону напівекспресу зайшов дідусь років під 70, у чорних окулярах і кашкеті з гілкою сакури, тримав у руках маленьку шкіряну сумку. Кинув на нього погляд - і продовжив собі читати книгу (не про якудзу), але щось мені муляло, і тільки коли вийшов з поїзда на своїй станції, зрозумів, що саме: дідусь тримав сумку чотирма пальцями.
Які інколи бувають дивні співпадіння.
Японія