Курви
...нині при свєті...
...я не думаю, що всі жінки розпусні, я на це надіюся...
© NN
За часів бабці Австрії курви (повії - для тих, хто ще не знає) були леґалізовані. Не знаю точно на яких саме умовах, але були офіційно чинні борделі та навіть відповідний супровід при войску - для підняття бойового духу.
Логіка зрозуміла - коли задоволений статевий інтерес, то така частина суспільства, як чоловіки буде хотіти тілько добре поїсти. І поспати. А робити революції, грати ся в політиків і так далі будут одиниці...
Але курвізм - то не лиш явище розпусності, то також явище низького, вульгарного смаку.
Ситуація в поїзді: нині "при свєті" зайшли дві жіночки "коло сорока" та, мабуть, їхні чоловіки. Хлопи вдіті досить стандартизовано, а жіночки... Одна - в темній довгій спідниці, довгій чорній куртці, білих (!) чобітках, блискучому кєпчику та незрозумілих окулярах. А її сумочка - в салатово-рожеві квіти!.. Друга - в короткій фіолетовій спідниці до світло-коричневих колготок та короткої чорної куртки із великим пухнастим коміром... Та ще й крашена в блондинку... Саме від них я почув им вираз, вирваний з контексту - "нині при свєті...". А коли вони обговорювали ремонти вдома, то прозвучало "...не модно...". Ох ці модниці! Для них нема поняття "зручно", "практично" чи подібних, а є поняття "не модно"...
До теми: жіночки були вбрані так, як в кількох західних кінах були вдіті курви. Правда, у кінах молодиці були доста молодші...
Я не думаю, же ті жіночки розпусні, але одяг також про щось свідчить. Якщо не про смак, то про несмак...
В тому самому поїзді коло мене сидів чоловік якийсь. Середний галицкий вуйко. І раптом, відвівши погляд від вікна, я помітив, же той вуйко си дивит на шось пристально і апетитно. Я прослідував за поглядом чоловіка. Він був втуплений в провідницю, яка стояла задом до нас, доста широко розвівши ноги, будучи при тому в спідниці. Погляд вуйка був спрямований на нижче крижів і вище колін, а по очах читалося блаженне "я би вдул"... Через кілька хвилин провідниця пішла, він відвів погляд, подзвонив жінці і запитався, чи вона напоїла корову...
Може, він хороший сім'янин... Але... Але йому також хочеться...
Одна дівчина була із своїм хлопцем досить стримана. А на людях грала компанійську і досить кокетливу особу. Через що вони посварилися? Звісно, через курвізм...
Х: чим займаєшся?
Д: сексом
Х: з ким?
Д: ааа... тобі ше скажи.. а ти шо робиш?
Х: зі своїм хлопцем не хоч, а з кимісь займаєшся??? ну все...
Д: а ти пропонував?
Х: пропоную ;) то як, займешся?
Д: чим? займусь...
Х: попробуй тільки відмовитися... ну все, тоді на морі на пісочку при зірках займемося... ;)
Д: ага... ну ну
Х: ну все, домовилися :)
Д: забий і забудь
Х: ні, ти там з кимісь займаєшся, а зі мною ні?
Д: ну так
Х: курва
Останнім часом курвізм розвинувся! Ну, як і завжди. Але, якщо колись то було сферою приватних розмов чи вульгарних жартів, то тепер він навколо. Діти в школах обговорюють останні порноролики, побачені в неті, в той час, коли директор і секретарка закриваються для "підготовки документів до перевірки"... Хтиві розмови, хтиві жарти, а дітонародженість невисока! Непорєдок...
От би вагітніли від словесного сексу...
...дорвуся до влади - леґалізую проституцію...
А ще є "войско" гордих красунь. Вони живуть за російським принципом "возбудім і не дадім". І нормальний хлопець стоїть перед вибором: потратити на таку красуню N$ (квіти, ресторани, всяка романтична дурня), чи дати в 2-3-N разів меншу суму випадковій курві і отримати практично той самий результат, 90% якого так чи інакше буде складати секс. Але ж не всі порядні хлопці готові/хочут шукати дівчат на одну ніч, ходячи по сумнівних барах, клубах - є ж робота, інші справи.
А от якби були борделі! То вже інша справа. Тоді б кожен порєдний галичанин міг би після тєжкого робочого дня піти до професійних сертифікованих провірених курвів. А горді кралі були б "в прольоті"... І попит на дурних "шмар" би впав - всі б ґонорові чоловіки ходили до професійних курвів...
Віват проституція! Ганьба курвізм!
І на останок...
І от йде Львовом краля. І такі ніжки, що ні словом не описати, ні пензликом не змалювати. Я, звісно, на неї задивився... І тут я згадав, мабуть, подібний погляд вуйка з поїзда та й собі іронічно подумав "а я б вдул..."...
_ _ _
© Борис Явір Іскра, 19 січня 2011