БОНД - БІЛИЙ, ЩО РЯТУЄ СВІТ! | Огляд
БОНД - БІЛИЙ, ЩО РЯТУЄ СВІТ!
враження від кіна та роздуми, навіяні ним
перш, ніж переглянути нового “Бонда”, я начитався відгуків про “чорношкіру бондесу”, “толерастію”, “різноманітність” (мається на увазі штучне включення у сюжет представників різних рас чи вигаданих ґендерів, аби тільки кіно було політкоректним).
переглянувши стрічку, зауважую, що “толерастія”, "різноманітність" у новому кіні про Бонда - це всього лиш ілюстративні елементи. стрічка насправді глибока: в час, коли Британія переживає кризу і перетворення, коли "старий світ” та "стара Британія" гинуть (на початку фільму персоніфікована Британія, володарка морів, падає, втрачає щит та тризубець), коли настають нові порядки (та ж "diversity" - "різноманітність"), коли над світом нависає чергова неймовірна загроза, коли потрібно приймати важкі рішення і жертвувати собою, то не залишається нікого, крім синьоокого цисгендерного білого мужа (якого навіть темношкіра жінка признала за ліпшого) і врятувати світ та своїх рідних можуть тільки от такі люди "старої закалки", умовні і цілком справжні “Джеймси Бонди”, які навіть на пенсії ліпші від всіх сучасних сопливих недохлопчиків з ґаджетами і здатні на самопожертву, аби інші жили.
від цього кіна ліваки б мали пищати більше, ніж від багатьох інших, бо тут героєм, гідним наслідування є КОНСЕРВАТИВНИЙ БІЛИЙ ЯСНООКИЙ ЧОЛОВІК (в оригінальному романі Бонд - чорнявий і смуглий), який рятує свою СВІТЛОШКІРУ СВІТЛОВОЛОСУ ТА ЯСНООКУ СІМ'Ю та весь світ, незважаючи на формальності, протоколи та дозволи якихось-там дрібних чиновників.
ps: більш епічно би було, якби в Бонда би виявилося двійко дітей (син та дочка) і перед посадкою рідні на катер він би вручив синові годинника. але це вже дрібниці.
pps: цим кіном вкотре нагадали, звідки йде чи не найбільше зло - з РФ.
читати теж:
Марсіанин. Тягар білої людини
Редьярд Кіплінґ "Тягар білої людини"
враження від кіна та роздуми, навіяні ним
перш, ніж переглянути нового “Бонда”, я начитався відгуків про “чорношкіру бондесу”, “толерастію”, “різноманітність” (мається на увазі штучне включення у сюжет представників різних рас чи вигаданих ґендерів, аби тільки кіно було політкоректним).
переглянувши стрічку, зауважую, що “толерастія”, "різноманітність" у новому кіні про Бонда - це всього лиш ілюстративні елементи. стрічка насправді глибока: в час, коли Британія переживає кризу і перетворення, коли "старий світ” та "стара Британія" гинуть (на початку фільму персоніфікована Британія, володарка морів, падає, втрачає щит та тризубець), коли настають нові порядки (та ж "diversity" - "різноманітність"), коли над світом нависає чергова неймовірна загроза, коли потрібно приймати важкі рішення і жертвувати собою, то не залишається нікого, крім синьоокого цисгендерного білого мужа (якого навіть темношкіра жінка признала за ліпшого) і врятувати світ та своїх рідних можуть тільки от такі люди "старої закалки", умовні і цілком справжні “Джеймси Бонди”, які навіть на пенсії ліпші від всіх сучасних сопливих недохлопчиків з ґаджетами і здатні на самопожертву, аби інші жили.
від цього кіна ліваки б мали пищати більше, ніж від багатьох інших, бо тут героєм, гідним наслідування є КОНСЕРВАТИВНИЙ БІЛИЙ ЯСНООКИЙ ЧОЛОВІК (в оригінальному романі Бонд - чорнявий і смуглий), який рятує свою СВІТЛОШКІРУ СВІТЛОВОЛОСУ ТА ЯСНООКУ СІМ'Ю та весь світ, незважаючи на формальності, протоколи та дозволи якихось-там дрібних чиновників.
ps: більш епічно би було, якби в Бонда би виявилося двійко дітей (син та дочка) і перед посадкою рідні на катер він би вручив синові годинника. але це вже дрібниці.
pps: цим кіном вкотре нагадали, звідки йде чи не найбільше зло - з РФ.
читати теж:
Марсіанин. Тягар білої людини
Редьярд Кіплінґ "Тягар білої людини"