ХОРВАТІЯ ГАЛИЦЬКА В ЗГАДКАХ КАРАЇМІВ
...в 1838 році караїмський равин Леонович повідав історику Зубрицькому історію поселення караїмів в землях Руських, яка почалася в 1243, коли "король татарський" Бату погодився на прохання "короля хорватського" чи "короля галицького" Данила про переселення караїмів з Криму в межі володінь руського Данила.
1243 рік - час, коли Данило вже років з 5 як закріпився в Галичі після кількох десятиліть боротьби за престол галицький, час приходу татарів, очолюваних монгольськими керівниками з роду Чингіса, і час, коли татари почали заселяти степи над Чорним морем та Крим, який до того мав тісні контакти з Галичиною, відтак караїми почали шукати більш тихого та зручного краю для проживання - такими краями стали володіння правителів Русі, а перші караїми відправилися в Галич, де для них були побудовані будинки на вулиці Руській, де був Руський храм, а перед тим там відбувалося язичницьке богослужіння "Пек Осина", а цвинтар караїмський постав навпроти храму, який колись звався "Лель, Полель".
в дуже короткому уривку, який був в записках караїмів, що згоріли разом з їхнім храмом в 1830 році, є чудові свідчення які підтверджують:
• найменування Галицької землі Хорватією, навіть у 13 ст.;
• наявність назв "руський" щодо вулиць та храмів, як спосіб відрізнення їх від відповідних їм вулиць та храмів місцевого (галицького хорватського) населення;
• збереження язичницьких назв щодо урочищ, храмів тощо, як свідчення про або побутування язичництва на час приходу караїмів, або побутування його в зовсім недалекому минулому (галицькі Ростиславичі, до речі, вживали нехристиянські імена та не навязували населенню християнства, тотальну християнізацію почали Романовичі);
• назви язичницьких обрядів та божеств загальнословянські чи західнословянські, як чергове підтвердження західнословянськості населення Галицької землі до руського завоювання;
• звязок Криму та Галицької землі такий сильний, що "король хорватський" приймає караїмів в себе.
