Бог не помер! Я видів Бога -
Він має безліч різних ликів:
Натрапив в лісі на його барлогу,
Слухав голос його - спів птахів.
До розквітлого Бога у полі
Із дзижчанням приле́тів пан Біг.
Він хвилюється шумом прибою
І травою росте вздовж доріг.
Бог мовчить в одинокій скалі,
Бог гарчить кровожерливим левом,
Він дощем заб’є по вікні,
Й зимовим заіскриться ледом.
Бог розкинув могутнє віття,
Бог пробився завзятим ростком.
Бог кружляє в жовтневому вітрі,
Сам з собою в забаві - з листком.
Бог тече струмком між чагарів,
Він - гриби і зелений Він мох.
І в космічному блиску квазарів
Та на днищі морському - Він, Бог.
Поглянь же на узори сузір’їв,
На яскраві скупчення зір -
То є Бог. Місяцем поміж обріїв
Нам вночі його всевидячий взір.
Бог на сході щоранку світає
Та зорею палає ясною,
Кожного Бога зі сну піднімає
І ступні омиває росою.
Бог є всюди, так багато його -
Мені за вічність не стане рядків.
Якщо ти видів Бога цього,
Значить ти один з нас, Богів!
© Boris Javir, переспів
вірша © Solar Cross