бувають такі мандри, коли навіть квитки бережеш після них...
а історія починалася ще тоді, коли тому пару років я дізнався про проект "Дідова хатчина". в Яворові виходець з тих країв вирішив відновити хату діда. хатинка вдалася красивою, але мені не судилося її застати. тим не менше, все склалося навіть краще, ніж я очікував.
на запрошення свого друга Дмитра я взяв участь у психологічному таборі-семінарі, де був промовцем. загалом, там були цікаві заняття, але я був не на всіх. наприклад, для учасників проводили розслаблювальні медитації, на першій з яких я ледве не заснув. але я знайшов для себе іншу медитацію - я рубав дрова. це не тільки заспокоює нерви, не тільки корисно для душі, а й для тіла. я рубав дрова, а поряд бігали овечки, за гори сідало сонце і легкі хмари кутали небо...
до власника хатини приходили гості і тоді починалася не просто медитація по-чоловічому, а по-гуцульськи...
дякую всім, з ким в часі тої мандрівки зустрівся знову та всім, з ким вперше познайомився. радий бути другом. ;)
знимки в студію!