Русь Хазарська
Поміж деякої спільноти вважається, що орієнтовно 3 липня (дата вигадана) 965 року війська князя (чи кагана?) Святослава зруйнували головне місто Хазарії. Багато сучасних рідновірів та патріотів дуже тішаться з того, не розуміючи, що саме саме Хазарія була однією з умов багатства Русі, адже підтримувала торгівлю у Причорномор'ї та Прикаспії, від якої вигравала Русь, також хазари захистили Східну Європу від проникнення арабів (та ісламу) на північ і захищали степи від кочівників. Після походу Святослава торгівля стала занепадати, а кочівники стали головною проблемою не Хазарії, а Русі.
Хазари в південно-східній Європі проживали в 4-11 століттях, а з середини 7 століття підкорили частину болгар, кавказькі племена й племена слов’янські - сіверян, полян, в’ятичів та радимичів по Дніпро на заході, створивши Хазарський каганат, першу державну формацію на сході Європи. Хазари дозволяли вільно сповідувати різні релігії (довгий час у них не було державної, поки з корисливих міркувань вони не зробили державним юдаїзм, але дуже скоро - іслам, при тому, що інші релігії не переслідувалися). Що цікаво, імператор Костянтин V називав хазарів козаками.
Правили Хазарією, як і всіма тюркськими країнами того часу володарі з титулом "каган". Цей титул використовувався і київськими правителями. Крім хазарського титулу, руські князі як гербовий знак використовували хазарські тамги.
Вперше про "хакана (кагана - метатеза) народу Рос" згадують Бертинські аннали за 839 рік (835 року за допомогою візантійських будівничих на Дону збудовано укріплене місто Саркел, де було багато руських, хазарських, грецьких, іранських і середньоазійських купців, а переписка візантійського та германського імператорів, засвідчена у анналах, може вказувати, що "хакан народу Рос" та хакан Хазарії - чи не одна і та сама особа). Арабо-перські географи другої половини 9 століття, як от Ібн Руста, Гардізі, ал-Марвазі, Худуд аль-Алам та інші повідомляли, що руси відрізняються від слов'ян, а їх правитель називається хаканом. За літописами, 862 року руське військо відлучило Київ від хозарської влади. У 883-885 роках князь Олег відлучив племена полян та сіверян з-під хозарської залежності. На початку 10 століття Ігор воював проти хазарів, грабував їх, але, в той же час, вони були у його війську та ходили з ним у походи, зокрема на Візантію. В контексті цього і знаходиться логічне пояснення, звідки на городищах галицько-руського прикордоння на Дністрі з'явилися хазарські наконечники. Історично та літописно все збігається - у першій половині та середині 10 століття київські князі (Ігор, Святослав) воювали проти тиверців над Дністром, які мали типово слов'янську культуру (широке різноманіття якої і називають пам'ятками "давньоруського" типу), а руси як лучників використовували хазарів та кочовиків. Митрополит Іларіон у своїх трактатах «Слово про закон і благодать» і «Сповідування віри» (1040ті роки) називає каганом Володимира («великий каган нашої землі», «каган наш Володимир») і його сина Ярослава Мудрого («благовірному кагану нашому Георгію», «благовірному кагану Ярославу»). Існує короткий напис на стіні собору Св. Софії Київської: «Спаси, Господи, кагана нашого», який на погляд дослідників стосується сина Ярослава Мудрого - Святослава Ярославича, який князював у Києві в 1073-1076 роках. Автор «Слова о полку Ігоревім» (кінець 12 століття) називає каганом Тмутороканського князя Олега Святославича (тоді ж він, каган, розправився із бунтівливими боярами хазарів).
Княжа верхівка, еліта не могла запозичити назву, а могла тільки перейняти, унаслідувати. По-крові. Тобто, ті, кого вважають Рюриковичами (а нема достовірності, що Святослав та Володимир і так далі є прямими нащадками Рюрика) можуть бути частиною місцевої хазарської знаті, яка просто відколола землі навколо Києва від Хазарії. За поглядом Л.Войтовича, літописні Русь і руси - це Київський каганат, який виник незадовго до завоювання полян варягами, чия влада замінила хазарську зверхність. В.Сєдов вважав, що Київський чи Руський каганат розташовувався на землях полян ("... поляне, яже ныне зовомая русь"), в'ятичів та радимичів і співвідноситься з волинцівською археологічною культурою. Руси тільки посилили відцентрові процеси у Великій Хазарії, відкололи Київський каганат від хазарської столиці, а після зміцніння вирішили знищити метрополію, аби статус остаточно закріпився за Києвом (з тих же спонукань, Ростово-Суздальські та Московські князі-кагани пізніше воювали з Києвом).
Те, що прийнято називати Руссю, було не зовсім тим, чим ми вважаємо...