Як я учілся лєтать

Nov 16, 2010 23:42

 На минулих вихідних їздила я на карпаратів. Є таке село Родатичі під Львовом, там є отдихатєльно-развлєкатєльний комплекс "Чарівна долина". І вот я там вмєстє са сатрудніками развлікалась і отдихалась. Послє двухднєвной отдишкі мине боліли усі мнязи. Дажи в таких мєстах, шо я не падазрєвала шо вони у мене там є))). Чого вони мну боліли, сатрудніки розуміли.


Ми приїхали в чарівну долину, харашо отобєдали і отправились ізучять мєсну флору і фауну. 

Джерело: Чарівна долина

Сначала ми понаблюдали аномальні аномалії дужи теплого лістапада

Джерело: Чарівна долина

Патом потіскали мєсну ручну живность

Джерело: Чарівна долина


Джерело: Чарівна долина

(коза була по-козячому вредна, а понні мнягусінький і все норовив з’їсти мої штани)

Патом Бацилина Міхаловна рішила воспользоватись вазможнасть’ю і полазить по мєстному атракціону - альпіністській лазанці


Джерело: Чарівна долина

Не довго думая, я улєзла в обмундіровку і вибралась на срєдню висоту (кажись 7 метрів) і начяла долати перший етап (всього їх було 4)


Джерело: Чарівна долина


Джерело: Чарівна долина

В процесі я сибе почюствовала слабой задніцей


Джерело: Чарівна долина

По тій причині, шо долання сіїх тросів і досочєк приносило удавольствіє, но трєбувало нєкатарих усілій

Джерело: Чарівна долина


Джерело: Чарівна долина


Джерело: Чарівна долина

Ну з горем пополам я подолала сєй досочний сектор. І тут начялось саме худше.  На слєдущєм етапє нада було тянуцця ісключітєльно руками.

image Click to view



А тут ше підтянулись пашті всі мої сатрудніки і начяли мине поддєржувать. І вот так лєгким двіженієм руки просте развлєчєніє привратилось у випробування, котре я должна була подолати. Тоїсть вони мине поддєржували очінь пріятно, хлопали в ладоши і розказували, шо я всьо сдєлаю і должна. Це канєшно було харашо, но я же ужасно хілая женщина!
І оказалось, шо я нє магу дотянутись на цих своїх руках до кінця сього закалдованого етапу. Я чесно питалась раз 5, але сільонки покидали всьо бистрєй і я поняв, шо єслі не вернусь назад, то від трясоручєя могу застрять на слєдущім етапі по середині. При чім вернутись я один раз вернулась, патом ше раз попробувала добратись, патом не вийшло, патом оп’ять питалась вернутись, но бизризультатно. Висіти було пріятно, ктатись по тросу інтєрєсно і трохи грустно перед сатрудніками.


Джерело: Чарівна долина

Вони мине фатаграфірували і говорили про інструктора, шо йде мене спасать. Но поки інструктор чухався у разні мєста, мине спас главний ридахтор, оттащів на додатковому тросі до точки мого відпрвалення.


Джерело: Стандартний альбом

Я вернулося назад по уже пройденому етапу і удачно сповзло на обітовану землю. Про целосность моєй сохранності свідєтільствує хвотофакт:


Джерело: Чарівна долина

Обошлось всьо льогкой крєпатуркой на три дня, новими ощющєніями і пастаянно прєслєдующим мине вапросом: Вот я така хіла. А якщо война?

І ше, це харашо сибе випробовувать, но лучче без групи паддєржки. Всячєскім начінаніям нада начінаццо самостоятєльно)))

фото, нєрабочій чілавєк, так собі думаю, автобіографія, мучусь-караюсь але не каюсь, відео, смішне, гульня

Previous post Next post
Up