універ
Починаючи з деякого часу я розувірився в універі. Принаймні в його українській формі.
Хто туди ходить?Кучка ботанів яким треба якось заповнити 5 років свого унилого життя?Тіпи яким конче треба отримати
корочку, щоб попасти на престижну роботу в татка?Сотні студентоти які хочуть прохалявити 5 років свого життя абись
тільки нічо не робити?Тіпи, які не можуть себе самоорганізувати, щоб вивчити щось, і їм обовязково потрібна для
цього сесія?
І чого я там навчився?Більшість того що ми там вчили знадобиться хіба задротам які будуть писати дисертації,
ставати докторами наук, і виховувати собі подібних.
Я вже давно постановив для себе, що якщо хочеш чомусь навчитись і зробити це найбільш швидко і ефективно, то треба
вчитись самому. Самому сідати за книжки, інтернет, гугл і дізнаватись там те що тобі дійсно потрібно чи цікаво.
Саме тому я почав абсолютно пофігістично відноситись до універу як такого. Заліки, контрольні, екзамени - їх треба
здавати лівою ногою. І що тобі з них буде. Всеодно це все забудеться через 2 тижні. Єдиний плюс тої паражні, що
коли тобі наступного разу зустрінеться метод дифренціальних рент(не дай бог), то ти його осягнеш в 2-3 швидше ніж з
нуля.Глибоко подумавши, а це ж скільки усього класного і цікавого я міг зробити за попередні 4 роки?
Хм.А сьогодні мені чомусь стало абідно. Трохи. І як би це не банально звучало але через трійку. Я свідомо халявив з
готуванням до екзамену, я свідомо з пафосною спокійністю прийшов його писати. І свідомо халтурно і намащено його
розписав, але розписав все, правда з невеликими помилками.
...на апеліції Марта Вікторівна довго дивилась на роботу, потім на мене і постійно повторювала: я від тебе такого
не чекала, отак халявсько написано, шо капці! А я їй у відповідь:
-Ну скажіть мені де тут і що не так?Може я вам поясню, що я там намастив. У відповідь:
- А ви доведення якихось теорем знаєте?
*Щас канєшна, буду я їй ше вчити доведення нікому нафіг не потрібних теорем*
-Ні, Марта Вікторівно, я можу вам розказати любий алгоритм, але теореми-жодної.
-Ну, максимум можу вам неявку дати.
*Ага, щщас, ніфіга собі, може ви мені ще й зимові канікули хочете обламати?*.
-Ні, ніяких талонів. Я даю заліковку.
А потім так думаєш. І шо з тої трійки?Га?
хи.А може то інстинкт самозбереження пропав?
P.S.не забувайте, я писав про свій факультет, і що цілком абсолютно можливо на якомусь дерматолого-філологічному
факультеті студенти отримують від свого викладача неймовірно корисний набір порад, який вони ні в якому гуглі ні в
жизні не найдуть!
Хто туди ходить?Кучка ботанів яким треба якось заповнити 5 років свого унилого життя?Тіпи яким конче треба отримати
корочку, щоб попасти на престижну роботу в татка?Сотні студентоти які хочуть прохалявити 5 років свого життя абись
тільки нічо не робити?Тіпи, які не можуть себе самоорганізувати, щоб вивчити щось, і їм обовязково потрібна для
цього сесія?
І чого я там навчився?Більшість того що ми там вчили знадобиться хіба задротам які будуть писати дисертації,
ставати докторами наук, і виховувати собі подібних.
Я вже давно постановив для себе, що якщо хочеш чомусь навчитись і зробити це найбільш швидко і ефективно, то треба
вчитись самому. Самому сідати за книжки, інтернет, гугл і дізнаватись там те що тобі дійсно потрібно чи цікаво.
Саме тому я почав абсолютно пофігістично відноситись до універу як такого. Заліки, контрольні, екзамени - їх треба
здавати лівою ногою. І що тобі з них буде. Всеодно це все забудеться через 2 тижні. Єдиний плюс тої паражні, що
коли тобі наступного разу зустрінеться метод дифренціальних рент(не дай бог), то ти його осягнеш в 2-3 швидше ніж з
нуля.Глибоко подумавши, а це ж скільки усього класного і цікавого я міг зробити за попередні 4 роки?
Хм.А сьогодні мені чомусь стало абідно. Трохи. І як би це не банально звучало але через трійку. Я свідомо халявив з
готуванням до екзамену, я свідомо з пафосною спокійністю прийшов його писати. І свідомо халтурно і намащено його
розписав, але розписав все, правда з невеликими помилками.
...на апеліції Марта Вікторівна довго дивилась на роботу, потім на мене і постійно повторювала: я від тебе такого
не чекала, отак халявсько написано, шо капці! А я їй у відповідь:
-Ну скажіть мені де тут і що не так?Може я вам поясню, що я там намастив. У відповідь:
- А ви доведення якихось теорем знаєте?
*Щас канєшна, буду я їй ше вчити доведення нікому нафіг не потрібних теорем*
-Ні, Марта Вікторівно, я можу вам розказати любий алгоритм, але теореми-жодної.
-Ну, максимум можу вам неявку дати.
*Ага, щщас, ніфіга собі, може ви мені ще й зимові канікули хочете обламати?*.
-Ні, ніяких талонів. Я даю заліковку.
А потім так думаєш. І шо з тої трійки?Га?
хи.А може то інстинкт самозбереження пропав?
P.S.не забувайте, я писав про свій факультет, і що цілком абсолютно можливо на якомусь дерматолого-філологічному
факультеті студенти отримують від свого викладача неймовірно корисний набір порад, який вони ні в якому гуглі ні в
жизні не найдуть!