Важна лишь степень искренности(с)
Тепер, коли емоції трошки вляглись, можна написати про це)
Дух дитинства. Пробудження
Кожен ваш концерт, семінар, коротка розмова чи просто споглядання за тим, що ви робите, а головне - як, супроводжується певним прозрінням і переворотом світогляду.
Ніяких слів не вистарчить, щоб висловити скільки всередині всього перекуйовдилось, скільки найглибинніших струн натягнулось і заграло, як пробудилось серце і почало вібрувати усе всередині, на вашому концерті в Планетарії. Ксюш, ти казала, що ви - провідники і поняття не маєте, яким чином пробуджений вами потік впливає на навколишній світ. Та я все ж спробую описати:) В кожного з нас є цінності і певна культура, у якій ми виховані в дитинстві. Потім, впродовж життя, подорожуючи чи набуваючи досвід, ми усвідомлюємо і сприймаємо також і інші. Вони нашаровуються, розширюють кругозір і грані культур потроху стираються. Ми стаємо більш... космополітичними. Але все ж є одна - найближча, найрідніша, яка, як це не дивно, дрімає десь глибоко-глибоко. І це музика, з якою бабця колисає тебе в ліжечку. Музика, яку ви співаєте з друзями, коли вертепуєте на Різдво. Такі собі най-най-душевніші спогади. І коли ніжно співають дзвони, а ви граєте "Сонька-Дрімка" і "Тиха ніч, Свята Ніч" - то це все. Воно пробуджує з самісінької глибини душі щось незриме, невловиме, мабуть оці дитячі спогади, і відбувається очищеня.
Сльози. Вселенської радості і любові. До кожної водорості і рибки на екрані Планетарію. Такої, що нею можна наповнити декілька океанів і ще б трошки лишилось. Так, ніби надпотужний її потік милує тіло і змушує завібрувати кожну його частинку і всі частинки всесвіту навколо. І хочеться обійняти весь світ і кожного. А серце! Серце б'ється так сильно, що, через деякий час, ти його просто перестаєш відчувати. І ось тут, крізь сон, ти чуєш шепіт:
Проснись, душа, и оглянись:
Ты - в чуждом мире... Рваться ввысь,
Не осознав, что Бог - Любовь,
...
Проснись, душа, Проснись душаааа
Пробудження.
Так - я знаю - джерело цього всього живе у нас всередині. Але я безмежно вдячний вам, що ви це пробудили. Цей концерт міцно оселився всередині і буде продовжувати там жити. І хто зна коли він дасть про себе чути:) Тільки цсссс! - не будіть мене і нікому не кажіть, що це було насправді. А то раптом виявиться, що це сон чи марево;)
Дякую! Благодарю!
P.S. А мотив "Cонька-Дрімка" перетворився на внутрішній голос, який часами підіймається з глибини і починає сам співати. І гріти:)
Внутрішній голос
Чесно, я ніколи не міг уявити, що енергія групи звичайних людей може так гармонізовувати простір навколо, що слов'янська буквиця заспівана в правильному настрОї і з правильними думками може мати такий ефект. Одразу після того як відбувся семінар, мені закортіло передати його енергію далі, і я вирішив прочитати його діткам - благо і вправи там були дуже прийнятними для дітей. Нажаль перший млинець вийшов комом=) Я не зміг пронести ту Любов, першо-провідником якої була Ти на семінарі. І не знайшов слів, щоб розказати, що голос має йти з душі і співати треба Творцю. Але, мабуть, для початку, в це все треба самому дуже-дуже сильно повірити. Бо на наступному занятті по темі, в якій я внутрішньо на 1000% впевнений, мені іноді здавалось, що розказую не я - слова самі якимось дивовижним чином йшли потужним потоком з середини і вплітались у фрази і речення.
P.S. З тих пір перед початком практики у парку, я розкачуюсь на килимку, слухаю, як співають пташки і тихенько бурмочу під ніс:
Земля укачай меня, с тобой как ребенок я
Земля укачай меня, верни в океан
Река утекает в даль, течет, разливается
Река утекает в даль, течет в океан...
Звукова ванна
Згадую слова Максима в кінці(переданий лише сенс): "Надіюсь після концерту всередині вас утворилась маленька кімната наповнена тишиною. Всі думки пробігають повз неї, не заглядаючи всередину. Використовуйте її для медитацій та відпочинку"
Чаші
Макс - це був дуже крутий семінар! Просто рай для педанта аки мене - все по поличках розклали, відео записали, брошуркою зверху обклали, а наостанок ще й йогою гумору ушатали:)
Мудрому Сову
Веееличезне тобі дякую, що смиренно вислуховуєш десятки моїх тупих і не дуже запитань і сумнівів. Ти як дерево сили у лісі. І я відчуваю, що якими би шляхами не заплутував себе, я завжди бачу високий маяк у лісі до якого можна вернутись.
Чуду і Курьохє)
Дякую за те, що слухали і дослухались. Що слухали і розуміли. Слухали і мудро відповідали.
Курьохє
Все найцікавіше розкривається тим хто йде до кінця=) І хто зна - мейбі ванс апон е тайм ін Кореа;)
Чуду
Дякую за неочікуваний дотик душ
Братюні
Я до сих пір дуже здивований, що ти погодилась. Мабуть ти єдина людина в світі, яка б таке зробила. І я сподіваюсь, що тобі сподобалось. Яке ж в нас дивне переплетіння доль.
Люблю!
