Night Horror Show
Життя перевернулось на 180 градусів.
Я здається зрозуміла чого я чекала 21 рік. І що (хто?) чекав мене.
Пів на першу ночі.
Ми ідемо дорогою вниз з Європейської площі в сторону подолу. Ідемо і обговорюємо сьогоднішє Night Show.
Кумедно так: Люди які невідомо чого вшиваються центром міста у таку пору задивляються на нас, фотографують, посміхаються, матюкаються, дяке наше рідне місцеве бидло навіть намагалося або доїбатися, або відправити нас у дурку.
Але це все так весело.
Ми стомлені, але щасливі, у білих масках мімів ідемо і всміхаємося всім зустрічним. І нам абсолютно всеодно як ті на нас реагують.
При звертанні до нас рідногомісцевогобидла я прикидаюся, що також а ні слова не відстрелюю українською і російською (у цьому випадку правильно-літературним суржиком).
Ночуємо ми, уже за звичкою після Night Horror Show, на Контрактовій у затишній квартирці милої сімейної пари Олі і Мар'яна.
(Коли небуть я теж житиму у такій квартирці. З обов'язковою умовою - на Подолі)
Він каже мені, що я талановита. Я це прекрасно знаю і без нього. Але мені приємно. Почути це від доброго милого клоуна, який вночі перетворюється на мімічного Мефістофеля, це багато про що говорить.
Цієї ночі я офіційно стала членом (хоча мабуть ним я офіційно стала минулої ночі, проведеної з Жанною:))). А цієї ночі я офіційно стала членом труппи. Тепер я теж частина 2weels4change.
Перед початком шоу було трохи страшно.
У мене декілька років досвіду гри у театрі (шкільні вистави і всіляку і ншу самодіяльність я навіть не рахую), роботою перед публікою і перед камерою...
Але вуличнаестрада - це зовсім інше. Дуже велику роль відіграє вміння імпровізації, миттєве орієнтування у ситуації, оцінення публіки і найголовніше командна гра.
Як би там не було за для досягнення насправді хорошого результату і сильного шоу потрібно дуже багато працювати, тренуватися, репетирувати.
Дуже приємно що вся труппа працює як один здагоджений механізм. Кожен допомагає іншому.
Вони прекрасні. Тобто ми прекрасні!
І так, я їду з ними далі по світу.
Я здається зрозуміла чого я чекала 21 рік. І що (хто?) чекав мене.
Пів на першу ночі.
Ми ідемо дорогою вниз з Європейської площі в сторону подолу. Ідемо і обговорюємо сьогоднішє Night Show.
Кумедно так: Люди які невідомо чого вшиваються центром міста у таку пору задивляються на нас, фотографують, посміхаються, матюкаються, дяке наше рідне місцеве бидло навіть намагалося або доїбатися, або відправити нас у дурку.
Але це все так весело.
Ми стомлені, але щасливі, у білих масках мімів ідемо і всміхаємося всім зустрічним. І нам абсолютно всеодно як ті на нас реагують.
При звертанні до нас рідногомісцевогобидла я прикидаюся, що також а ні слова не відстрелюю українською і російською (у цьому випадку правильно-літературним суржиком).
Ночуємо ми, уже за звичкою після Night Horror Show, на Контрактовій у затишній квартирці милої сімейної пари Олі і Мар'яна.
(Коли небуть я теж житиму у такій квартирці. З обов'язковою умовою - на Подолі)
Він каже мені, що я талановита. Я це прекрасно знаю і без нього. Але мені приємно. Почути це від доброго милого клоуна, який вночі перетворюється на мімічного Мефістофеля, це багато про що говорить.
Цієї ночі я офіційно стала членом (хоча мабуть ним я офіційно стала минулої ночі, проведеної з Жанною:))). А цієї ночі я офіційно стала членом труппи. Тепер я теж частина 2weels4change.
Перед початком шоу було трохи страшно.
У мене декілька років досвіду гри у театрі (шкільні вистави і всіляку і ншу самодіяльність я навіть не рахую), роботою перед публікою і перед камерою...
Але вуличнаестрада - це зовсім інше. Дуже велику роль відіграє вміння імпровізації, миттєве орієнтування у ситуації, оцінення публіки і найголовніше командна гра.
Як би там не було за для досягнення насправді хорошого результату і сильного шоу потрібно дуже багато працювати, тренуватися, репетирувати.
Дуже приємно що вся труппа працює як один здагоджений механізм. Кожен допомагає іншому.
Вони прекрасні. Тобто ми прекрасні!
І так, я їду з ними далі по світу.