DON'T PANIC!
Дівчинко, видихни. Заспокойся. Спробуй просто нормалізувати, якщо не потік своїх емоцій, то хоча б дихання.
Бо ти вже майже досягла межі. Ще декілька подихів і ти почнеш кидатись на людей. Запасу сурогатних посмішок може не вистачити. Економ їх. Тобі треба всього на всього дожити до вівторка. Потяг сполученням Вавілон-Перезавантаження відправляється о другій годині дня. Дотримай себе до цієї миті.
І вбий у собі цю внутрішню параною. Якщо бажання вбивати вже стає нестримним і лізе з тебе назовні - спрямуй його на власну параною. Так всім буде спокійніше. І твій світло-дитячий образ не буде спаплюжено в очах оточуючих.
І перестань плакати в таксі! Бо водії думають, що ти одна з тих п’яно- неадекватних тінейджерів, яких треба доставити з пункту А в пункт Б, просто тому, що вони самостійно пересуватися не в стані. А таксист вимагає з тебе на 20 гривень більше, бо думає, що ти все одно нічого не відстрелюєш. А пояснювати йому, що ти взагалі далека від алкоголю та тусовок, набагато старша за тінейджера та взагалі їдеш на роботу - сил у тебе не вистачить. А рюмсання - то просто твоя власна параноя.
І найстрашніше - що жертвами твоїх панічних станів стають найближчі. Ти ж звеш їх Своїми. Ти ж любиш їх. То потурбуйся про їх спокій. Вони - останні хто мають бачити та відчувати твою параною. Убережи їх від цього.
Дихай. Просто дихай.
Все буде добре. Хоча не важливо. Головне, що все буде. А от як - то вже деталі.
Тим більше сьогодні день народження у Тої, яку ти так кохаєш. Не зважаючи на все. Бо твоя. І вона зовсім на трошки молодша за тебе, але куди могутніша. От бери з неї приклад. Не у всьому, а хочаб у цій могутності. З Днем Незалежності.