Лист третій. Відчуття.
Виявляється це так природньо - дихати. Просто розчиняючись у задвірках цього казкового міста, рахуючи кроками вузенькі вулички. Намагання нормалізувати власне серцебиття та самоамнезуватись від ритмів мегаполісу.
Тут мені дуже затишно. Кожного разу, коли я приїзжаю сюди, Лвів робиться для мене новим. Як таке можливо, що одне й те саме місто ніколи не повторює моїх емоцій та почуттів до нього. Кожного разу коли я тут, я відчуваю щось дуже сильне. Але щоразу це нове почуття. Ґрунтоване на різних емоційних станах та підкріплене різними подіями, що передували приїзду сюди.
Я фізично відчуваю як стабілізується моє дихання та думки розфасувуються у місках та розтавляються у приоритетах.
Я чітко розумію що мені є за чим повертатися. Заради чого. Заради того, у що я вірю та чим хочу займатись і на далі. І я знаю що це можливо. Бо я знаю як це зробити. Бо я вже відчувала процес та кайфувала від результату. І головне у цьому відчутті. Від якого імпульсами по тілу розливається екстаз. Від якого з грудей вибухає натхнення. Та переконаність у тому, що я можу все. Що МИ все можемо.
Це відчуття, що все тільки починається.
Якщо я знатиму, що я не сама - то можна звернути гори. Розумієш?
Тут мені дуже затишно. Кожного разу, коли я приїзжаю сюди, Лвів робиться для мене новим. Як таке можливо, що одне й те саме місто ніколи не повторює моїх емоцій та почуттів до нього. Кожного разу коли я тут, я відчуваю щось дуже сильне. Але щоразу це нове почуття. Ґрунтоване на різних емоційних станах та підкріплене різними подіями, що передували приїзду сюди.
Я фізично відчуваю як стабілізується моє дихання та думки розфасувуються у місках та розтавляються у приоритетах.
Я чітко розумію що мені є за чим повертатися. Заради чого. Заради того, у що я вірю та чим хочу займатись і на далі. І я знаю що це можливо. Бо я знаю як це зробити. Бо я вже відчувала процес та кайфувала від результату. І головне у цьому відчутті. Від якого імпульсами по тілу розливається екстаз. Від якого з грудей вибухає натхнення. Та переконаність у тому, що я можу все. Що МИ все можемо.
Це відчуття, що все тільки починається.
Якщо я знатиму, що я не сама - то можна звернути гори. Розумієш?