Була сьогодні на першому дні
Blogcamp CEE 2008. Розумію, що це з’явиться всюди, але розповім трохи і собі.
Незважаючи на те, що більша частина учасників має підтягнутися у суботу, вже сьогодні їх було сотні дві. Було багато гостей з інших країн, перераховувати не берусь - багато. Народ симпатичний, молодий, всі в джинсах, всі дуже підковані (мені б про Інет стільки знати :) Під час презентацій веселилися від душі - і нікого це не ображало, і нічому не шкодило.
Послухали кілька доповідей - вступну про Інтернет-ринки в країнах Європи, і окремо по Україні, Росії, Білорусі і країнах Балтії.
Під катом буде багато цифр і графіків - взагалі люблю статистику, а тут вона таки цікава.
Отже,
Найцікавішою, на мій погляд, була саме вступна доповідь Дмитра Лесюка - презентація компанії Gemius, яка займається маркетинговим аналізом Інтернет-ринків. У ній порівнювались Інтернет-показники країн Європи. Цифри приблизно такі:
В Україні у грудні ц.р. буде 16% населення-користувачів Інтернету. Причому глобальна економічна криза негативно на цей процес не вплине, бо коли криза, виявляється, люди масово починають купувати всіляку електроніку, в т.ч. компи.
В Росії - 26% Інтернет-користувачів, В Хорватії 33 Угорщині 39, Польші - 43, Болгарії - 45, Словаччині - 46, Чехії - 50, Литві - 51, Румунії - 63%, а найбільше чомусь у Словенії - 68%.
Загалом же у країнах південної Європи - 19% населення користуються Інтернетом, у Західній - 35, у північному регіоні - 59%, у СЕЕ (країни СНД і колишній соцтабір) - 26%.
Ситуація по Broadband: Болгарія - 13%, Україна - 47% (в основному, за рахунок Києва), Росія - 49%.
Щодо блогів - у більшості країн найбільш популярні «майданчики» є національними. У РФ три найпопулярніші блог-сервіси - livejournal.com, liveinternet.ru і blog.mail.ru - два вітчизняні, один, купивши, зробили вітчизняним. І лише в Україні найпопулярнішим є закордонний ЖЖ.
Аудиторію блогів підрахувати важко, адже одна людина може використовувати різні браузери, вести кілька блогів, а один блог можуть вести кілька людей.
Висновок: онлайн у регіоні зростає швидко. Цьому буде присвячена конференція, яка відбудеться 25 жовтня у Варшаві.
Під час доповіді росіян Марини Акуліч і Дмитра Главацького про Рунет виник маленький інцидент. Після купи «професійних» питань один хлопець із залу по-українськи спитав про свободу слова у Рунеті. Доповідачка не все зрозуміла, організатор миттєво запропонував виступити перекладачем, а хлопець, що поставив питання, здалося, не без погорди сказав: «Я можу і по-англійськи». І дійсно, перейшов на англійську, хоча іноді робив паузи, підшукуючи слова. Росіянка вислухала і почала відповідати біглою англійською. Значна частина залу не зрозуміла, почалось легке хвилювання, і вона перейшла на російську. По суті питання - росіяни спростували, що їхнім провідним ЗМІ заборонено вживати слово «криза», а глобально - віджартувались і з’їхали.
Як я оцінюю цю ситуацію? З одного боку, гріє душу, що ми дожили до таких часів, коли українці з росіянами по-англійськи спілкуються :) Але все одно - спілкуватися з росіянами по-англійськи або через перекладача варто, коли зустріч офіційна або дискусія політична. А тут, під час суто професійної конференції, з громадянами Росії, які не зобов’язані і не можуть знати української мови і не намагаються нікому хамити, а у залі сидить купа людей з різних країн, де всі розуміють російську, - у такій ситуації треба переходити на російську і не робити хвилі. Врешті-решт, це одна з міжнародних мов :)
Про Інет-ринок України розповідала Олександра Телятникова з Meta.ua.
Відсоток інет-пенетрації по всій Україні вона визначила у 15%. У містах - більше 20 %. Без пенсіонерів і дітей (аудиторія, на яку реклама не розрахована) - більше 30%.
Найкрупніший в Україні рекламодавець в Інтернеті (товарна група) - продавці автомобілів. А от політичні сили рекламуються мало - навіть перед виборами.
Щоб багато не писати, розміщую фотки графіків і таблиць (організатори обіцяли розмістити їх в Інеті, отже, авторське право я не порушую :)
Про Інтернет-ринок в Білорусі розповів Олександр Чекан.
Аудиторія Байнета (.by): 28% населення Білорусі у віці 15-74 - 2,33 млн. (підрахунок Gemius). Жінок - 54%.
Населення - 8,29 млн. чол. Користувачів Інтернету - 2,33 млн. Звідси відсоток пенетрації (проникнення) Інтернету - 28,17 %.
Технології: ADSL: 200 000 + підключень
Wifi
GPRS/EDGE
IPTV
Ринок реклами:
Всього: 120 млн. дол. Друковані ЗМІ - 18 млн. ТБ - 75 млн. Радіо - 6 млн. Зовнішня - 13,8 млн. Інтернет - 6 млн. (~ 5%, 2х).
Низький відсоток реклами на радіо доповідач пояснив тим, що, згідно із законом, 75% пісень, що крутяться на радіо, мають належати білоруським виконавцям, а якісної білоруської музики поки що дуже мало, і люди перестають слухати радіо.
Тенденції Інтернет-реклами: прихід великих закордонних гравців; поява агентств Інтернет-реклами (iRed, ITV.BY, Akavita Interactive); ринок пошукової оптимізації став помітним; білоруські рекламодавці стали розміщуватись в Рунеті; обсяг контекстної реклами малий через слабкість малого і середнього бізнесу і його високої концентрації на торгових площадках; білоруські сайти заробляють на РСЯ і посиланнях.
Популярні сайти:
TUT.BY - 240 000 уников в сутки, Onliner.by, Shop.by/Open.by, Av.by
Mail.ru, Odnoklassniki.ru, Яндекс, Google…
Соціальні мережі: «Я тут!» (
http://i.tut.by), Одноклассники, Вконтакте, Livejournal.com
Стартапи: irr.by, Lastochka.by, iMinsk.by. Радіо: Радіо ТУТ, Netradio.
Інвестиції: Внутрішні: Інтернет-проекти (M&A); зовнішні: офлайновий бізнес.
Проблеми Байнета-2008:
1. дорогий доступ;
2. непродумане ліцензування (ЗМІ, Інтернет-магазини, сайти знайомств (нещодавно у рамках боротьби з продажем людей їх прирівняли шлюбних агентств і почали вимагати паспортні дані учасників, внаслідок чого всі сайти закрилися), сірі телефони.
3. Відсутність у держсектора та експортерів потреби у вітчизняній рекламі;
4. відсутність правової бази електронного документообігу
5. Конкуренція зі світовими ресурсами.
ЗМІ. Інтернет поки що не ЗМІ. Сітьові видання: web та PDF.
А оце такі "змійки" видавали. Разом з футболками і блокнотами. Півзала сиділи і гралися :)
Завтра, якщо матиму сили після маршу ультраправих, - знов піду. Цікаво :)