Місто Ужгород за одну годину :) (фото)
Як ви уже знаєте, 4-го липня була я в Ужгороді на баркемпі. Часу подивитися місто у мене не було зовсім. З вокзалу одразу поїхала на баркемп, трошки пофоткала дорогою, а потім мала на все про все не більше години. Звісно, за цей час багато не побачиш, але я старалася :) Ще й примудрилася, здається, вперше в житті, спізнитися на потяг. Але зараз все вже добре, я стрибнула у маршрутку і наздогнала свій потяг у Мукачеві. Обійшлася ця пригода мені всього-навсього у 14 грн.
Причому, що цікаво, купую я у сувенірній лавці "ужгородську" чашку, а там маленький вибір саме з Ужгородом, в основному, малюнки на чашках присвячені Закарпаттю в цілому. І продавець намагається мені впарити чашку, де Ужгород і Мукачево разом. Я кажу: "Ні, з Мукачевом мені не треба, бо я ще там не була". А продавець каже: "Нічого, скоро будете, буде вам чашка про два міста разом". Коротше, не взяла я ту чашку. Коли ще буду в Мукачеві, думаю. А опинилася там через 2 години :)
Ужгород зовні не схожий на інші міста Західної України, де мені доводилося бувати. В архітектурі - практично нічого радянського, бо більшість будинків, принаймні, у центрі міста, побудовані у 20-30-і рр. минулого століття, коли ці землі ще не були у складі СРСР. Розмаху "старої Європи", як у тому ж Львові, теж особливо не видно. Таке собі невеличке зелене місто. Дуже красиве і, як і більшість західноукраїнських міст, сповнене якоїсь спокійної самоповаги.
Але чомусь, на відміну від Львова і Тернополя, у місті дуже багато російськомовних. Гей, закарпатці, звідкіля вони у вас беруться?
На покажчику нарівні з місцевими атракціями - Прага (відстань 856 км) і рекламна агенція :)
Салон весільних суконь рекламує пласка наречена на балконі :)
Неймовірна кількість двориків і проходів у них
Вулиці - бруківка і плитка
Дуже багато вуличних кафешек, прикрашених квітами і зеленню
Вулиця і площа імені русько-литовського князя Федора Корятовича
Центр міста - пішохідний
Капсула часу - "регіони" піаряться
Пам'ятник ліхтарнику (встановлений нещодавно, у 2010 році, але на покажчиках він уже є) - "в пам'ять про ліхтарника дядю Колю, який протягом десятиріч бездоганно виконував свою роботу". Хоч би прізвище дяді Колі згадали, чи що...
На даху будівлі сидять троє хлопців
З обох боків від центру - річка. По ній одразу видно, що вона інша, не "центральноукраїнська"
Над річкою - пішохідний міст, прикрашений прапорами різних держав.
Пам'ятник художнику Ігнатію Рошковичу
Театральний майдан
Е.А.ФЕНЦИКЪ
Греко-католицький храм
Вулиця Капітульна
Дитсадок
Юрфак Ужгородського університету. Розташований просто навпроти Ужгородського замку.
Ужгородський замок. У ньому знаходиться Закарпатський краєзнавчий музей. Зайти всередину, ясна річ, не було часу.
Але я ризикнула зайти у місцевий музей архітектури і побуту, що розташований поруч з Ужгородським замком. Туди звезені хатки з усього Закарпаття. Сам музей уже не працював, але за 10 грн. можна було погуляти по території і подивитися хатки.
Швидко-швидко фотографую все, що встигаю...
Вийшовши з музею, питаю місцевих, як мені якнайшвидше дістатися до вокзалу. Вони нахабно брешуть, що пішки, за 10, максимум 15 хвилин. У дійсності, як виявляється - не менше ніж півгодини швидким темпом. В результаті на потяг я спізнилася. Зате зробила ще трохи кадрів.
Ботсад УжНУ
Ужгородський вокзал
Маршрутки на Мукачево, дяка Богові, ходять просто від вокзалу. Поки їхала, пробувала фотографувати з вікна, але через бліки і дзеркальний ефект скла швидко покинула цю справу.
Типові краєвиди
На під’їзді до Мукачева
Мукачівський вокзал
Зараз ніч, я щасливо їду у потязі, пишу цей звіт і чекаю Львова, коли, дасть Бог, з'явиться Інтернет, щоб усе це запостити (якщо до того часу не розрядиться ноут) і лягти нарешті спати :)
P.S. Ноут розрядився, якраз коли у мене було все закінчено і залишилося натиснути кнопку "відправити" :)