Поки не стали відомі деякі подробиці, мені не було його шкода. Хоча я не можу співчувати міліціонерам, контролерам, охоронцям і всім, чия професія - ловити людей. За винятком, хіба що, дуже висококваліфікованих тілоохоронців, які виконують складну й напружену роботу, постійно ризикуючи життям. А всі ці "ловці людей" - ні, я розумію, що люди цих професій теж потрібні, як потрібні, наприклад, м’ясники на бійні, адже ми не вегетаріанці - але ж дружити з таким м’ясником мені б не хотілося. Однак, незважаючи на це, я, по-перше, не вважаю, що охоронців супермаркету можна вбивати через побутовий конфлікт, а головне - мені здавалося, що якщо людина у такій ситуації пішла на вбивство (замість хоча б розлякати їх пострілами і втекти) - значить, на ній вже висить багато трупів і їй нема чого втрачати.
Тепер же з’ясовується, що вбивця, Ярослав Мазурок (якщо, звісно, це справді він) - звичайна людина, за якою знайомі досі не помічали якоїсь особливо негативної поведінки. У Києві жив "в приймах" у тещі, мав дружину і 15-річну доньку. Працював в охоронній структурі, деякий час тому втратив роботу - отже, в родині були негаразди. Чоловік знаходився у пригніченому, знервованому стані. Мав у кишені бойовий пістолет, перероблений з газового (це в моїх очах взагалі не злочин). Грошей не мав взагалі - судячи з того, що придбав у супермаркеті лише буханець хліба і молоко. І тут його ловлять охоронці і йдуть за міліцією. А у нього в кишені бойовий ствол. І в людини здали нерви.
Так, варто було спробувати стріляти так, щоб не вбивати їх. Тоді - максимум кілька років ув’язнення. Але ж він не збирався сидіти взагалі. Якщо щось встиг подумати - то думав, певно, що дружина його не дочекається. І залишиться йому тоді після тюрми лише повертатися у рідне село до схильної (схоже, що це правда) до випивки мами.
Можливо, через стрес він не втямив, що у супермаркеті всюди камери, і його обличчя висітиме крупним планом на кожному стовпі.
Але найцікавіше у цій історії те, що
менти начебто порушили чи збираються порушити проти покійних охоронців кримінальну справу за здирництво. Повідомляється, що вони звинувачували людей у крадіжках, заводили до себе і там грабували. Так що, може, Ярослав Мазурок нічого й не вкрав. Бо дуже дивно мені - нащо людині в його стані, ще й з пістолетом у кишені, красти якусь флешку чи зарядний пристрій вартістю 100 грн? Тим більше, що це не предмет першої необхідності, ще й така річ, яку в разі потреби завжди можна у когось позичити. Якщо красти - то щось дороге. Або їжу, якщо зовсім без грошей і голодний. Дивна історія.
Вочевидь, здирництво охоронців досягло справді загрозливих масштабів, якщо зараз проти них, вже покійних (як відомо, гріхи покійних зазвичай списуються), порушать справу. Бо навіщо ментам зайвий паперовий клопіт? Їм зараз убивцю ловити треба. І вони його дуже скоро впіймають, я переконана в цьому. Бо куди йому тепер - без грошей і без зв’язків? Він не кілер і не спецагент, який має запасні бази і плани відступу. Будь-хто, до кого звернеться, його здасть. Єдиним порятунком в його ситуації було б якнайшвидше тікати кудись далі у Росію і осісти десь чи на "шабашці", чи в приймах у самотньої селянки. Схоже, що він цього не зробив.
Висновок із цієї історії напрошується сам: охоронці нарвалися. Якщо систематично витрушувати з людей гроші, лякаючи міліцією - рано чи пізно зустрінеш хлопця зі стволом у кишені, якому в міліцію дуже не хочеться. Всі такі нариваються. Так само, як покійний Симоненко був приречений нарватися на Запорожця. Є в цьому якась вища справедливість. Як і в тому, що тих, хто вбиває отак по-дурному - завжди ловлять.
Коли Мазурка впіймають і судитимуть - мабуть, ходитиму на суди. Виключно із простого людського співчуття.
І ще одна думка у мене: хто покарав негідників-охоронців, які грабували людей? Інший охоронець, тільки безробітний і злий. Схоже, що й у політиці так само - прибрати ситих негідників від влади, на жаль, під силу лише голодним негідникам.