Уроки арабської
З часів СРСР ми звикли, що арабська молодь вчиться у наших вузах. Нещодавно з’ясувалося, що вона цілком здатна дати урок нам.
Розглянемо дві найбільш помітні «арабські революції» (рушійною силою яких, як і всюди у світі, стала молодь) - у Єгипті і Лівії. Президент Єгипту Хосні Мубарак, як годиться, спочатку спробував протести задавити. Побачивши, що не вийшло, пішов на поступки - зокрема, обіцяв, що залишиться при владі лише до кінця своєї каденції, а в наступних виборах участі не візьме.
Але протестувальники цих поступок не прийняли. В результаті - Мубарак від влади пішов, державою тимчасово керують військові, і скоро, треба думати, відбудуться вибори під міжнародним контролем.
Єгиптяни виявились далекогляднішими за нас. Вони з Мубараком у наметах чай не пили. Вони не пішли на поступки - і тепер не сидять за «реалізацію, за попередньою змовою, злочинних намірів, спрямованих на пошкодження чужого майна», тобто покриття центральної каїрської площі Тахрір.
Читати далі на сайті "Українського тижня" (відкриється у новому вікні)