Як божевільні святкують дні народження :)
14 грудня - кругла дата у мого френда і товариша в реалі по всіляких то екстремальних, то кумедних, то кумедно-екстремальних вилазках, журналіста "Радіо Свобода", дігера, альпініста, поета і батька двох малих бешкетників, які чекають його вдома у Запоріжжі, - у Мурзика Васильовича, він же Євген solonyna.
Відсвяткували ми весело, у гарному підземному схроні (насправді це, звичайно, не схрон, бо це місце багато хто у Києві знає :)
Пили вино і квас, вітали Мурзика. Хлопці зробили йому найоригінальніший подарунок, який тільки можна вигадати, але про це тут - мовчок! ;)
Розвели багаття
Дим від вогню зайняв рівно половину приміщення. По висоті, скупчившись у верхній частині. Сфотографувати це було дуже важко.
Вставати у повний зріст було небезпечно для життя і здоров’я - можна було одразу вчадіти :) А коли сидиш - жодного дискомфорту від диму.
Незважаючи на це, добре посвяткувавши, ми про всяк випадок звідти поскоріше вшилися :)
Вірш Павла Вольвача у російському перекладі Євгена Солонини
Історія про те, як ми з ним позаминулим літом з власної дурості ледь не загинули