Покрова-2009

Oct 15, 2009 09:26




(По-русски читать тут)
Покрова щороку інша. І щороку виявляє, наочно демонструє ситуацію у правому русі. Перші три роки - всезагальне братання і розмаїття партійних прапорів, а найперша, 2005-го - ще й смачно приправлена бійкою з одвічними, привезеними з півночі опонентами. 2008-й рік - дратуюче роз’єднання і купа дрібних одночасних акцій по всьому центру міста - фізично неможливо було встигнути на всі.
Вчора стало ясно, що у нас відбувається зараз. Схоже, у правому русі залишаються 2 сили: «Свобода» і правіші за «Свободу», яким не світить легальна політична кар’єра.




Ніби десь є ще КУН, десь у глибокому підпіллі є УНА-УНСО - а вчора відбулася потужна хода центром Києва, тисяч на 10 чоловік, під партійними прапорами лише «Свободи». Патріоти з інших організацій тихо долучилися до неї. А «автономні праві» ввечері провели альтернативну ходу з фаєрами і «зігами».
Мабуть, так і має бути. Останні роки у нас склалася ненормальна ситуація, коли Президент, якому в силу посади належить бути центристом (краще правоцентристом), щоб об’єднувати народ, був найбільш правим серед немаргінального українського політикуму. Через те я й кажу, що в парламенті потрібна «Свобода», щоб тиснути на владу справа. Тоді весь політичний спектр зсунеться управо, що нам і треба :)
Але «Свобода», в майбутньому парламентська партія, не може бути найправішою силою у державі, це так само ненормально, як і з президентом. Потрібні «вуличні радикали» типу сьогоднішніх «автономних правих». Вчора вони влаштували супер-видовищну акцію, під час якої мене дратували навіть не «зіги» (ну, куди їм без зіг?), а дещо інше. Але про це потім, а зараз - по порядку про все, що вчора відбувалося в місті.

О другій на Софійській площі почався молебень до Пресвятої Покрови, який очолив Святійший Патріарх Філарет (УПЦ КП). Патріарх був застуджений, весь час сильно кашляв, йому було помітно важко молитися…



Козацька Покрова - з українськими діячами







Представники Братства св. Андрія Первозванного з гаслом-молитвою про помісну церкву




***************************************************
З Софійської я побігла на Майдан - подивитися, що роблять опоненти. Їх там було сотні півтори - комуністи, "Русскій блок", "Союз лівих сил" і ще хтось.




Біля "свободівської" сцени (яку, до речі, за день до Покрови мєнти цілий день не дозволяли встановлювати) комуністи розмістили великий червоний банер "ФАШИЗМ ПРОЙДЕТ!" :)) (на задньому плані ліворуч від сцени)



"Антіфашистскій комітєт Украіни". Складається, якщо вірити прапорам, значною мірою з "Русского блока". Головні українські антифашисти :)




Вороги



"Зупиніть помаранчевий геноцид!" А фейси веселі, задоволені :)




"Вітренківці" з плакатом "УПА-кровавий палач!" і кількома жовто-чорними імперськими прапорами стояли біля Бесарабки, замкнені в акуратну коробочку з "беркутів". Там їм і місце.



Напроти жменька комуняків охороняла свого безносого Ілліча.



"Хунта воротіл" на прізвище "Славянє" тицяє факи :)

**************************************
Переконавшись, що вороги цього разу цілком безпечні, побігла до парку Шевченка, де вже зібралися "свободівці" на мітинг і ходу на честь УПА.
Людей було, мабуть, не менше 10 тисяч, їх неможливо було захопити в один кадр.



(Панорама, зроблена з трьох кадрів)







Олег Тягнибок





Була сила-силенна телеканалів та інших ЗМІ. Вони взяли у Тягнибока інтерв’ю, і почався мітинг.



Заступник голови Київської "Свободи" Андрій ІЛЛЄНКО: "Сьогодні ми пройдемося маршем по вулицях Києва, маршем за визнання УПА, і це буде здійснення мрій тих українців, які воювали в її лавах і виборювали незалежну Україну. Бо вони, сидячи в криївках, мріяли про український Київ, столицю незалежної держави, де українські націоналісти зможуть пройти маршем по центральних вулицях".



Заступник голови ВО "Свобода", голова Івано-Франківської обласної організації Олександр СИЧ: "Витоки українського націоналізму - і як теорії, і як практики, і як визвольної боротьби лежать на Великій Україні! (тобто не на західних її землях - О.Б.). «Братство тарасівців», перша націоналістична партія - Революційна українська партія, Холодний Яр - все це велика Україна.
УПА - найбільша підпільна армія Європи і світу, їй заздрили такі люди, як Де Голль, при цьому їй ніхто не допомагав ззовні. Вона воювала на всі фронти, знищувала німецьких, радянських, польських генералів (Лютце, Ватутіна). Через УПА пройшло 600 тис. українців.
Сьогодні держава Україна не в повній мірі може дати раду своїй армії. А то була армія бездержавного народу, і вона була забезпечена всім необхідним.
Визнання УПА і присвоєння героя Бандері - це тест, є наша держава національною чи неоколоніальною".





Олег Тягнибок і Андрій Мохник з ветераном УПА




Лисиця




Голова Сумської "Свободи" Ігор МІРОШНИЧЕНКО: «Нас називають бандерівцями, і ми з гордістю підтверджуємо: так, ми бандерівці! Ми були мазепинцями, були петлюрівцями, і ми є бандерівці, бо ми українці, ми боремося за свою державу. Вони називають нас бандерівцями, бо вони бояться нас і намагаються приховати від українців правду про УПА - єдину армію, яка боролася на всі фронти. Українська влада, яка називає себе елітою, а насправді є 5-ю колоною Москви, Вашингтона, Брюсселя, святкує не наші свята, вшановує не наших героїв. І навіть Президент України, про якого кажуть, що він є українцем, сьогодні сховався у підпілля, в криївку, і боїться вийти до народу, зізнатися, чому досі не дав звання Героя України Степанові Бандері. Ганьба цій владі! Ми хочемо бачити в Україні українську владу!». Зачитав звернення до Президента з вимогою присвоїти Бандері звання Героя України, визнати боротьбу УПА національно-визвольною боротьбою української нації і зробити 14 жовтня державним святом. "Невизнання Бандери сьогодні - це капітуляція перед кремлівськими карликами".




Голова ВО "Свобода" Олег ТЯГНИБОК привітав усіх з Покровою і "свободівців" - з повноліттям організації: 13 жовтня їй виповнилося 18 років.
- Вперше на виборах будуть голосувати ті, хто народився в Українській державі, які не знають, що таке сидіти в школі під портретом Леніна, яким не розказували про "15 республік-сестер". Це є українці, для яких сам факт існування української Держави є незаперечний, і майбутнє своє вони пов’язують лише з нею.



Саме на них ми і сподіваємось. Вони допоможуть нам з вами очистити цю владу, яка лише прикривається патріотичними гаслами перед виборами. Прийшовши до влади, вони забувають свої обіцянки. У них нема політичної відповідальності. А Бандера був відповідальний, тому він є актуальний і сьогодні. УПА - і Бандера - це не минуле, це українське завтра. Він відповідав за свої накази і рішучі дії, яких так бракує нинішній владі - в т.ч. тоді, коли наказав юнаку, студенту Миколі Лемику здійснити «постріл в обороні мільйонів» - вбити радянського консула Майлова у Львові - і судовий процес над ним, який організувала польська окупаційна влада, перетворився на засудження кривавого московського режиму, що організував на Великій Україні Голодомор. Відповідав і тоді, коли наказав знищити міністра внутрішніх справ Польщі Пєрацького, батька т.зв. «пацифікації», коли польська влада знищувала українців.

Бандера відповідав за свої дії і тоді, коли проголошував Акт відновлення української держави - за що був відправлений німцями до концтабору Заксенхаузен, і тоді, коли було ухвалене рішення про створення УПА.
УПА не воювала під Краковом чи під Тамбовом - УПА боролася на своїй землі. Люди захищали своїх матерів, коханих, свою господарку.

Чому Шухевич, який був лише підлеглим Бандери, визнаний Героєм, а Бандера ні?
Визнання УПА - це не вчорашній крок, це завтрашній. Ми вкажемо недоброзичливим сусідам, що ми господарі в своїй хаті і самі вирішуємо, чиї портрети мають висіти у нас на стінах… Ми є спадкоємцями не окупаційної УРСР, а УНР, ЗУНР, Карпатської України, Української держави, проголошеної Актом 30 червня 1941 р. Ми є велика сильна нація і збудуємо державу, про яку мріяли Петлюра, Коновалець, Бандера».



Як тільки колона сформувалася і зібралася вирушати, пошикувалися і мєнти. Їх було дуже багато, як для супроводження "Свободи".



Колона йшла з оркестром, під барабанний бій. Скандували гасла, написані на банерах. Попереду несли великий державний прапор.



Арсеній вважає, що "Свобода" - боєздатна армія :))



Ветерани і Олег Тягнибок



Фрагмент колони на Володмирській







Міліція перекривала всі спуски з Володимирської на Хрещатик







Між Софійською і Михайлівською площею. Наступне фото - панорама, зроблена з чотирьох окремих кадрів: намагалася показати довжину колони. Але це неможливо, бо більша частина ще на вул. Володимирській.




Далі - Трьохсвятительською вулицею на Європейську площу.





Микола Коханівський




"Автономні праві" з "найневиннішим" зі своїх банерів. Ввечері у них буде окрема хода.



Кримчани теж з нами



...і херсонці







Жінки-міліціонери



На сходах Українського дому перед учасниками ходи виступила Ірина ФАРІОН. Промова її була довгою, емоційною і агресивною. Запам’яталося: новий ворог - ліберал, космополіт і глобаліст, який сприймає Україну як територію для реалізації своїх планів. Закликала жити духовним, а не матеріальним, бо перед Господом доведеться звітувати, як ми любили цю землю і захищали її. Людина живе для сповнення великої ідеї і т.д. В основі найвищих людських звершень лежать великі ідеї, а не брудне бабло, яке рано чи пізно закінчується (Якщо це вона про газорублі, так це правда, скоро закінчаться - О.Б.).
Арештовуючи Шевченка, знайшли у нього в хаті три пістолети. Україна повинна мілітаризуватися на всіх рівнях, в т.ч. повернути собі статус ядерної держави.




Позування з "бандерівським автоматом"; "Люби Україну або іди до чорта!".

Далі політична частина закінчилася і люди пішли на концерт - на Майдані виступали провідні українські гурти: "От винта", "Тартак", "Вій", "Кому вниз" та інші. Концерт я майже не почула, бо довелося йти додому підзаряджати акумулятор.

*******************************************************



О сьомій з чимось я з’явилася на Майдані, послухала класний, драйвовий виступ "От винта" і бойовий "конферанс" Мірошниченка. Сфоткати жодного музиканта мені не вдалося - на протискуванні під сцену втратила б час і не встигла б на ходу "автономних правих".

*******************************************************
"Автономи" вразили мене, по-перше, тим, що їх було багато: кілька сотень. По-друге, те, що вони зробили, виглядало офігенно гарно. Ефект базувався, передусім, на піротехніці всіх видів, чорних масках на частині учасників, "зігах" та іншій антибутиці "анті-антіфа".







Колона була не особливо дисциплінована, К. збився з ніг, командуючи у мегафон, коли підтягатися, коли зупинитися, а коли не палити фаєра (мєнти дозволили їх палити, але лише по 1-2 за раз, а народу кортіло запалити їх побільше :)
Було багато диму і стрьому. Кожної секунди було відчуття, що ось-ось почнеться бійка і масове пакувалово. Обійшлося.
"Свободівська" хода була багатолюдна, впевнена і потужна. Чимось нагадала мені помаранчеві мітинги тієї пори, коли люди у них вірили. А "автономна" була стрьомна, нервова і ефектна.




Перші 2 фаєри - на початку і в кінці колони




Вирушали в диму






Дорогою потроху палили фаєри...




...кидали на зустрічні камери "зіги"...



...несли банер з вояками УПА...

(З двома речами не можу погодитись. І це навіть не "зіги", бо куди таким ультраправим без зіг? По-перше, це "слов’янська риторика" - знаєте, коли кажуть не про українців, а про якусь неіснуючу "націю слов’ян", і цим "слов’янам" протиставляють різних неслов’ян, відволікаючи увагу від головної небезпеки. Де слово "слов’яни", люди, там заперечення української нації і державності. Крапка.
І друге - різні моменти, які тут і зараз шкодять інтересам України. Зокрема, якщо ми хочемо визнання УПА, реального визнання УПА, а не попіаритись на її бренді, ми не повинні підтримувати її в іміджі страшних нациків. Хочеться гарно пройтись з фаєрами, поскандувати гасла, покидати зіги - будь ласка, але УПА тут до чого? Формулюйте свої ідеї і відстоюйте їх таким чином, хто ж проти?
А то, хлопці, кілька зіг над тризубом і абревітурою "УПА" підозріло схожі на картинку для російського телеканалу ;)





Скандували: "Раса! Нація! Соціалізм!", "Геть систему!", "Геть імперії", "Геть сіоністів!", "Геть буржуїв!", "Анти-антифа!", "Вийди на вулицю, поверни собі місто!", "Свободу народам, свободу людині!", а також звичайні кричалки всіх правих, тільки "ОУН-УПА - народне визнання" чомусь, а не "державне". На Андріївському узвозі, ніби одночасно побачивши три російські телекамери, хором закричали "Смерть жидам!".



















На Контрактовій площі (на Майдан не пустили) встали з гаслами навколо пам’ятника Сагайдачному і провели невеликий мітинг.







Рулив усім, якщо я не помилилась, Сергій Кириченко, "представник профспілки з Херсона". Він розповідав про "одну маленьку хитру націю", яка вкрала у слов’ян національну державу, за допомогою приватизації вкрала заводи і фабрики і замаскувалась, викресливши з паспорту графу "національність". "Їх всього лише два десятих відсотка, а нас, слов’ян, 5 слов’янських національностей - нас 96,4%. Але ми у процентному рабстві у них. І ніколи юдеї і мусульмани не стануть з нами одною нацією, як про це розказує казки Президент. Щоб бути володарями на власній землі, треба нам гуртуватися в автономну праву силу, мати партнерів національних партій, з ким сьогодні ми вдень проходили і славили вояків УПА (замазали "Свободу" - О.Б.). Зараз ми повинні провести Президента тільки слов’янина (значить, не обов’язково українця, тобто можна Януковича? - О.Б.), сформувати тільки слов’янську владу. Ми повинні роз’яснити всім, що інтернаціоналізм - це ворожа ідеологія, завдяки якій маленька нація панує над великою слов’янською нацією і гнобить наш, слов’янський націоналізм. (Цікавий неологізм - "слов’янський націоналізм", враховуючи, що слов’яни - не нація - О.Б.).




Ті самі зіги над Тризубом і абревіатурою УПА.

Хлопці, УПА, на яку ви посилаєтесь і подвигом якої захоплюєтесь, воювала, в основному, проти Московської імперії, тобто за українців проти "слов’ян".





Далі був Едуард, "представник науково-педагогічної інтелігенції", потім якийсь дядечко читав свої вірші, я далі був Олесь ВАХНІЙ. Він хоча б казав про українців, а не слов’ян.



Вахній казав, що українці не є господарями на власній землі, бо не покарали тих, хто воював проти воїнів УПА, комуністів тощо. "Наш обов’язок - ми не маємо права бути толерантними до тих, хто закликає нас до цієї толерації. Це ненормальні закони, які нас, автохтонів, зрівняли в правах з чужинцями, іноземцями і з тими зрадниками, які в часи окупації служили окупантам. Чи помстилися ми убивцям Максима Чайки? Чи помстилися ми тим покидькам, які виходять 9 травня і грюкають там свої пісеньки?...
Коли колона проходить центральними вулицями міста, це означає, що влада якщо не толерує, то погоджується з вимогами демонстрантів (просто не може заборонити - О.Б. :). Ми не пройшли вулицями центру міста. Бо в Україні поки що "демократія"... Ми і тільки ми маємо право визначати, що є в Україні державним святом, а за що треба карати. Я сподіваюся, що ці мітинги, коли ми обходимо центральні вулиці міста, є останніми.Рано чи пізно влада визнає наші вимоги, але це ще не буде перемогою. Перемога - це коли влада дістанеться тим, хто, служачи народу, виконуватиме заповіти Бандери, Шухевича, гетьмана Полуботка".

І знову піротехніка:












http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/181343.html

бандера, автономний спротив, свобода, марш, тягнибок, покрова, упа, комуністи

Previous post Next post
Up