День Соборності у Києві
Вчора, у день Соборності України, 90-у річницю об’єднання УНР і ЗУНР, проголошеного Універсалом Директорії, у Києві відбулося 2 акції: молодіжна і людей старшого віку.
Молодь, організована Братством козацького бойового звичаю «Спас», збиралася на сьому ранку по обидва кінці мосту Патона. Веселі, загорнуті у державні прапори, з розмальованими у державні кольори обличчями. У руках хлопці і дівчата тримали літери, з яких складалося «Українська Народна Республіка», «Західно-Українська Народна Республіка» і «соборна».
У певний час "УНР" і "ЗУНР" рушили назустріч одна одній.
Зустріч двох символів - минулого і майбутнього
На середині мосту вони зустрілися, відбулася «Злука».
З одного берега тягли синю стрічку, з іншого жовту. Посередині їх зв’язали.
Погода була жахлива - дощ, слизько, на мосту бруд, кожна проїжджа машина обливала тебе (і твій фотоапарат) з ніг до голови.
Але хлопці і дівчата проспівали державний гімн, покричали "Слава Україні!", а потім узялися за руки і за командою почали присідати і вистрибувати вгору.
Організатор - Вадим Васильчук
Лавра. Світанок
А ще я бачила таку зворушливу сцену! Зовсім юна закохана пара, і хлопець фотографував «мильницею»… прядку волосся своєї дівчини! Розвертав її так, щоб вона якось по-особливому відблискувала, і фоткав крупним планом :)
********************************************
О 14:00 на Софійському майдані почалося урочисте віче. Організатори: УНП, КУН, ВУТ «Просвіта», ВО «Свобода», Спілка офіцерів України, УВКР, Центр національного відродження ім. С.Бандери.
Зібрання відчутно віддавало маргінесом. Не люблю я, взагалі-то такі зібрання - де збирається кілька десятків або сотень немолодих людей і розказують одне одному, як нас гнобили. Сказати, що такі заходи взагалі не потрібні, у мене теж язик не повертається. Мабуть, таки потрібно чергувати: один «просвітянський» захід і два у строях зі смолоскипами.
"Нації - владу!". Звичайно, владу Нації, а кому ж іще? Але все одно маргінес. Не так це все повинно виглядати, не так...
Люди розгорнули на площі найбільший у Європі український прапор - 45 х 30 метрів, який пошили у Донецькій організації УНП і возять по всій Україні, демонструючи єдність Донбасу із Львовом. Такого великого я ще не бачила. В об’єктив він так і не вліз :)
На початку вшанували Патріарха Володимира (Романюка).
Голова УНП Юрій Костенко: «Українські політики розділені не ідеологією, а ставленням до української незалежності. Чи Україна повинна бути незалежною і самостійною, а влада молитися на національний інтерес, чи підігравати іншим країнам». Закликав усі політичні сили до єдності навколо національного і державного інтересу України.
Член КУН, капітан 1 рангу, заступник голови всеукраїнського об’єднання ветеранів Євген Лупаков: «Цей універсал був проголошений 4-м, а не першим, коли москалі вже стояли тут, під стінами Києва, коли соціалістів Грушевського і Винниченка допекли вже… Прозріли, бо мільйон двісті тисячну армію вони розпустили. 30-тисячну армію Скоропадського за тиждень до цього розпустили!
А до сьогодні ми годуємо залишки тієї армії, яка 22 січня 1918 року підійшла до Києва. Сьогодні залишки цієї армії, того окупаційного війська знаходяться у нас на півдні в Криму. І ми фінансуємо чужу армію, а свою навіть на зарплату даємо тільки 50 % вже сьогодні.
Чи не треба нам робити чергову, я не знаю вже якого кольору революцію, щоб пробудити нашу українську владу, щоб вона була не за словом, а на ділі українською!».
Представник оргкомітету по відзначенню подій Карпатської України перерахував членів ОУН, що боролися за Карпатську Україну, і нагадав ще раз, як відбувалися ті події.
Заступник голови УНП Іван Заєць перерахував загрози Україні: внутрішня роз’єднаність, роз’єднаність політичних лідерів і головне, що від цього порятує - дотримання національних інтересів. Довго розказував про «енергетичну газову агресію», яку Росія здійснила проти України.
Голова спілки офіцерів України В’ячеслав Білоус закликав підтримувати збройні сили як хребет Української держави. «Коли війська Другої похідної групи Української Народної республіки йшли визволяти Україну від більшовиків, українські селяни не захотіли давати їм хліба, коней, зерна, сіна, фуражу тощо. Думали «переседіти». Але більшовики, коли прийшли, забрали це все - і землю, і коней, і все майно забрали в українців. А потім влаштували 33-й рік». Сьогодні, казав він, офіцери і прапорщики отримують 50% від заробленого.
Академік НАН України, заступник голови УНП, директор інституту мистецтвознавства Ганна Скрипник: «Сьогодні відзначення цієї події є надзвичайно актуальним, адже і на сході і на заході України з’являються сили, які намагаються поставити під сумнів соборність, єдність українства. Сьогодні підняли голову сепаратисти, які підігріваються з інших країн.
Де могло бути таке, що після 17 років незалежності з державних ЗМІ виголошується. промова мера Ужгорода, який збирається оскаржувати приєднання Закарпаття до України!
Сьогодні колеги з Одеси скаржаться, що у вузах України переслідуються викладачі, які ведуть викладання українською мовою! Засобами масової інформації роздмухуються «проблеми цивілізаційного розлому» України. Кажуть, що в Україні є дві нації: українці російські і українці українські. Навіть у радянські часи в науці не дозволяв собі таких речей жоден науковець». Похвалила Грушевського, назвавши його «визначним державним мужем».
Секретар ради Українського козацтва при Президентові України, нардеп Станіслав Аржевітін.
Євген Гірник (КУН): «Їдучи сюди, я слухав радіо. З Одеси якийсь москальчук говорив, що Одещина - це Новоросія, це частина Російської імперії. Ми зібралися на це віче, щоб не тільки святкувати, але й дати відсіч ворогам України, які хотіли б, щоб Україна ніколи не була соборною. Ми мусимо сказати, що Україна єдина, соборна і неподільна.
…Іде зовнішня енергетична агресія з Москви. Ми трималися дуже довго - понад три тижні. І ніхто не знає, що було підписано у Москві. Чомусь цей договір закритий».
Вимагав від Ющенка присвоїти Героя України Степану Бандері. А прем’єра України - примусити годувати українське військо і зробити відкритими газові домовленості.
Голова Київської міської організації УНА-УНСО Ігор Мазур (Тополя): «Знову наші вороги, скоріше за все, в кінці цього року примусять нас об’єднатись під державним прапором, надовго сховавши прапори десятків українських партій. Тому що всі ми є партією українською і належимо до єдиної команди, яка має боротися за Велику Соборну Українську державу. Я думаю, що і крутянці, які гинули тоді через байдужість української влади - Грушевського, Винниченка - вони не належали ні до Республіканської партії, ні до УНА-УНСО, ні до «Свободи», вони належали до української молоді… Тому сьогодні я в першу чергу звертаюся до української молоді: давайте боротися за українську державу без вимог про якісь гроші, про якісь блага, які нам за це будуть. А старше покоління закликаю своїм прикладом надихати молодь.
Я сподіваюся, що всі ми будемо єдиною командою, командою українців, яка вже в цьому році буде боротися за те, щоб ми мали нового Президента, який буде крок за кроком втілювати українські національні символи, українську національну ідею в життя».
Між політв’язнями Ігорем Мазуром і Олегом Бойком
Після виступу підходжу до Тополі і питаю, що, мовляв, за пасаж про нового Президента. А він каже, що нам уже потрібний хтось кращий за Ющенка. Я кажу - так нема ж такого політика з шансами на перемогу. А Тополя: за кілька місяців все може змінитися.
Чорт зна що робиться. Коротше, хто як - а я за Ющенка.
Голова Управи Київської міської організації Української народної партії, письменник Володимир Шовкошитний прочитав свого вірша, який став піснею:
"Боже, поглянь на нас,
Бачиш, в недобрий час
Ворон калину п'є,
Наче криваву долю.
Боже, якщо ти є,
Серце візьми моє,
Дай Україні, дай,
Дай Україні волю".
Андрій Іллєнко, заступник голови КМО ВО «Свобода», передав вітання від Олега Тягнибока, який зараз у м. Підволочиськ на Збручі.
«Коли ми говоримо про соборність, ми маємо в першу чергу говорити про готовність її захищати. І зараз ми бачимо, що наша держава може повторити шлях своєї попередниці УНР, і ми маємо розуміти, що в силах нашого покоління цього не допустити. І для цього потрібно, в першу чергу, щоб в Україні існувала українська влада, яка буде сильною, яка буде міцно тримати владу у своїх руках…
Я хотів би нагадати всім українофобам, всім ворогам української незалежності і соборності про те, як українці вміють боронити свою соборність. Хочу нагадати про Миколу Лемика, 19-річного члена ОУН, який у 1933 році прийшов у Львові у посольство Радянського Союзу і вистрелив у голову послу, таким чином виступивши проти Голодомору, який у той час більшовики влаштовували на східній Україні.
І таким чином він, західний українець, показав зв'язок з великою Україною, показав, що українці будуть боронити свою єдність і свою націю, незалежно від того, чи вони на сході, чи на заході.
Оксана Яблонська і Вікторія Омельченко
Заступник голови ВУТ «Просвіта» Микола Нестерчук зачитав ухвалу віча (коротко переказую). Громада вирішила:
- схвалити дії попередників, які прийняли 3-й і особливо 4-й універсал. який не скасувала жодна українська влада.
Щоб Президент зобов’язав СБУ і Генпрокуратуру притягати до відповідальності сепаратистів.
- вжити всіляких заходів для захисту української мови. Позбавляти звання «Національні» ті вузи та заклади культури, в який здійснюються конституційні порушення щодо застосування української мови.
ВР України - прискорити прийняття законів про мови в Україні та про статус української мови як державної.
Кабмін - розробити програму фінансового забезпечення і розвитку української мови як державної.
Звільняти з посад держслужбовців за порушення мовного законодавства тощо.
ГК "Каменярі"; журнал "Регіон Бандерівський".
- Завершити демонтаж всіх символів тоталітарного режиму, рекомендувати місцевим радам перейменувати один з центральних майданів на Майдан соборності тощо.
- Забезпечити повне фінансування Збройних сил України.
- Робити все можливе для прискорення вступу України до НАТО.
Під кінець на сцену виліз якийсь маргінальний дядечко, «один із громадських діячів» пан Макар (ім’я, якщо не помиляюся, Микола) і закликав громаду прийти і підтримати 2 його суди. Він судиться з Президентом і з Кабміном з приводу визнання УПА воюючою стороною, а також з Президентом з приводу того, що він не захищає Тузлу, де росіяни побудували дамбу. «Півострова змило, величезний шельф перейшов до Росії, а Президент займається бозна чим», і взагалі він окупаційна влада :) Нещасний ведучий і ще пара людей вже й не знали, як зігнати його з трибуни :)
Мабуть, дехто вже встиг забути, що таке окупаційна влада.
В кінці заспівав хор «Гомін»:
«Не пора, не пора, не пора
москалеві й ляхові служить,
Завершилась України кривда стара,
Нам пора для України жить».
Вважаю, що такі зібрання потрібно проводити. Пару разів на рік. І не для широкого загалу. Потрібно ж десь літнім однодумцям поспілкуватися одне з одним, душу відвести...
Молоді теж потрібно на них приходити. Людей старшого віку належить поважати.
А решту часу робити справу.
http://bilozerska.livejournal.com/118077.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/118077.html