Кличко відмовився від Колесника
Кілька реплік із натовпу за п’ять хвилин майже змусили Віталія Кличка відмовитись від свого ж кандидата.
Ця зустріч для смілян була довгоочікуваною, адже не щодня до маленького провінційного містечка приїжджають такі відомі люди. Мабуть, не менш очікуваною і бажаною вона була і для кандидата в депутати по 198-му мажоритарному округу Андрія Колесника, який йде на вибори від «УДАРу», адже він є безпосереднім виразником ідеалів та принципів цієї політичної сили у місті.
Було логічно сподіватися на те, що зустріч із лідером «УДАРу» пройде в дусі «дружби та партнерства» і допоможе підвищити рейтинг А.Колесника у Смілі як одного з представників вагомої політичної сили. Однак все сталося інакше.
Задаючи запитання, деякі сміляни почали висловлювати свою думку про кандидата в депутати Андрія Колесника і нарікати на його колишню діяльність на посту міського голови та звинувачувати у розвалі кількох заводів Сміли, а також розкраданні комунального майна міста. Дійшло навіть до того, що кілька осіб із натовпу почали вимагати у Віталія Кличка аби той зняв кандидатуру Андрія Колесника з виборів. Як виявилось, лідер партії не був готовий до такого позапланового діалогу, тож відповідати на запитання позвав самого Колесника.
- Зараз, як і декілька років тому, мені не соромно дивитися вам у очі. Я живу у цьому місті, я нікуди не поїхав. Я жодної копійки у вас не взяв, бо намагався працювати для Сміли і робив все для того аби в нашому місті було тепло та вода, а комунальне майно не було передане приватному власнику. Два роки тому Сміла отримала шанс мати в домівках цілодобово воду, нормальне опалення, перспективи по радіоприладному заводу. Але що ви зробили? Ви не повірили та привели до влади Партію регіонів, яка повністю зайняла всю вертикаль влади. Я ніколи жодного з вас не зрадив, - намагався пояснити смілянам ситуацію Андрій Колесник. Проте закінчити свою думку та обґрунтовано відповісти на звинувачення кандидату у депутати не дав лідер його політичної партії, обірвавши його на півслові та забравши мікрофон. На здивування більшості Віталій Кличко не став розбиратися у тому, правду чи неправду говорять люди, звідки у них така інформація, і чи не є вони спеціально підісланими провокаторами від політичних опонентів.
Віталій Кличко сказав смілянам наступне:
- Жаль, що я не знав цього раніше та не володів всією інформацією, яку мені подають. Я одне можу сказати, Андрію, я ретельно вивчу, все що зараз мені сказали люди і зроблю свої висновки. Але до вас хочу звернутися, якщо людина не має довіри, ви повинні зробити чесний вибір. Якщо людина втратила вашу довіру, ви не повинні довіряти цій людині. Репутацію можна загубити тільки раз, - сказав Кличко.
Після почутого і побаченого на зустрічі у багатьох виникло логічне питання, чому ж лідер «УДАРу» не став на захист свого кандидата в депутати, який на вибори йде з тією ж метою, що й сам Віталій, та несе в народ ідею його політичної партії? Зрозуміло, що кожен із виборців має право висловлювати власну думку, але і кожна людина має право на те, щоб її вислухали, дали можливість висловитися та бути сприйнятою людьми. Право на висловлення власної думки у Андрія Колесника було забране, а сам Віталій Кличко за якихось п’ять хвилин та після кількох реплік із натовпу практично показав смілянам, що готовий відмовитися від людини, яка його постійно підтримувала, весь час працюючи на користь і зростання популярності «УДАРу». Віталій Кличко став рятувати своє ім’я та імідж, публічно принизивши своїми діями Андрія Колесника.
Сила і міць будь-якої команди вимірюється активністю і згуртованістю колективу, готовністю працювати разом, нести одну ідею, боротися за однакові ідеали. Однопартійці фактично повинні бути товаришами, людьми, які довіряють один одному. Та й перед тим, як формувати політичну команду, лідер мав би перевірити її членів на готовність відповідати партійним ідеалам і принципам людської моралі. В ці же ситуації з’ясувалося, що лідер «УДАРу» нічого не знає про свого кандидата. Своєю поведінкою Віталій Кличко поставив Андрія Колесника в незручне становище, не давши йому виправити ситуацію та пояснити все людям.
Виникає враження, що Віталій просто злякався коментарів з народу, і що єдиною метою його приїзду до Сміли став піар власної кандидатури та політичного бренду, а не спільна праця однопартійців, готових йти у одному напрямку до перемоги.