(no subject)

Oct 08, 2007 01:06


після навіженого бігання під дощем, дивно виглядаєш летячи в метро із коробкою фарб. всі витрішаються, усміхаються, простягають до мене руки.
я так хочу написати листа.
але я не знаю твоєї адреси.
і ще існує проблема:
тебе нудить від мого почерку.
і я не знаю про що писати.
хібаби взяти твого старого і позамінювати там всі ти на я, а я на ти.
мені сняться сни, багато снів. і я сплю, щоб снилися ще.
але Бог не хоче?

забиваю в тебе гвіздок
і чіпляю на нього образа
такого як я люблю
із жовтою китицею

тепер ти мусиш
мусиш іти калюжами
мусиш чіплятись потилицею за хмари
мусиш і не знаєш навіщо

ось твій зміст життя.

Previous post Next post
Up