Кубок України. Ворскла Полтава - Фк Тернопіль
Пацани кубок то найкраще що є в футболі. Реально! В мене з цим турніром найкращі спогади, найкращі емоції, події. Тому чи їду я в Тернопіль чи ні навіть не обговорювались. З декількох варіантів вибрали такий, що б побільше погуляти в місті. Квитки брав як звичайно, в останній момент.
В Тернополі я вперше. Погнали ми великою, шумною компанією - в двох з Гарррі : ) Всього ж було троє представників активних фанатів, і декілька кузьмичів.
Добрались нормально, хоча було пара опарних моментів, так як з нами гнали стаї хорів усіх мастей в Львів.
На вокзалі нас зустріли місцеві. Взяв квитки назад, до Києва, які мені дорогувато обішлись, але по іншому ніяк.
Прекрасне місто. Звичайно, менше чим Львів, менше чим у Львові різних цінних архітектурних будівель, але є інше. Багато оригінальних пам’ятників, невидимці, бджолі, сантехніку…
Чудовий пивзавод (точніше пиво яке вони варять), озеро, багато церков, чаруючий центр міста. Схожий чим то на Полтаву, Чернігів.
Але я і декілька мінусів знайшов. Рівно декілька. Це цигани і чорні. Особливо перші, які ходять по центру міста, бомжують.
Час до матчу пройшов швиденько, пішли разом з місцевими фанатами Ниви, без проблем зайшли на стад.
Сектору нам не виділили, хоч на халяву впустили. Проносити можна все. Ех, це вам не 2-3 кордони з міліції та стюардів в УПЛ. В самій чаші ні стюардів, ні міліції.
Як мені роз’яснили, в місті всі вболівають за Ниву, Тернопіль не дуже популярний клуб так як це скоріше політичний хід мера міста для збереження своєї влади. Але що добре, в цій команді в основному тільки місцеві футболісти грають.
15тисячний стадіон був забитий, місцева торсида розігріта алкоголем шизіла протягом всього часу, при чому три за матч весь стадіон вставав і співав гімн!
Такого ще ніде не бачив. І навряд чи побачу. Перший раз заспівали, до речі, на 88 хвилині.
Дощ зіпсував і так не найкращий газон, тому на полі багато боротьби, і мало техніки, ударів.
Наші програли, ми постарались з розумінням до цього поставитись, і ні в чому їх не винити.
Що хотілось сказати, напевно, найголовніше за виїзд. Мене так як в Тернополі ніде не зустрічали!За весь час не почув ні одного поганого слова в сторону Полтави. Всі підходять жмуть руку, бажають всього найкращого, пропонують випити, переночувати, гроші, запрошують після матчу нас погодувати, вписати та все що завгодно!
Яні скільки разів за день ніде так руку не цілували, я впевнений : )
Найкращі враження, навіть не зіпсувала дорога з Києва в Полтаву. Я уже звик що з столиці важче добратися додому чим з іншого міста.
P.S.Цікава емблема тринажерки.
P.P.S. Вибачайте що звіт короткий, так як деякі учасники просили дещо упустити. І за запізнення, три матча за 7 днів, з них два виїзних, це важкувато.
В Тернополі я вперше. Погнали ми великою, шумною компанією - в двох з Гарррі : ) Всього ж було троє представників активних фанатів, і декілька кузьмичів.
Добрались нормально, хоча було пара опарних моментів, так як з нами гнали стаї хорів усіх мастей в Львів.
На вокзалі нас зустріли місцеві. Взяв квитки назад, до Києва, які мені дорогувато обішлись, але по іншому ніяк.
Прекрасне місто. Звичайно, менше чим Львів, менше чим у Львові різних цінних архітектурних будівель, але є інше. Багато оригінальних пам’ятників, невидимці, бджолі, сантехніку…
Чудовий пивзавод (точніше пиво яке вони варять), озеро, багато церков, чаруючий центр міста. Схожий чим то на Полтаву, Чернігів.
Але я і декілька мінусів знайшов. Рівно декілька. Це цигани і чорні. Особливо перші, які ходять по центру міста, бомжують.
Час до матчу пройшов швиденько, пішли разом з місцевими фанатами Ниви, без проблем зайшли на стад.
Сектору нам не виділили, хоч на халяву впустили. Проносити можна все. Ех, це вам не 2-3 кордони з міліції та стюардів в УПЛ. В самій чаші ні стюардів, ні міліції.
Як мені роз’яснили, в місті всі вболівають за Ниву, Тернопіль не дуже популярний клуб так як це скоріше політичний хід мера міста для збереження своєї влади. Але що добре, в цій команді в основному тільки місцеві футболісти грають.
15тисячний стадіон був забитий, місцева торсида розігріта алкоголем шизіла протягом всього часу, при чому три за матч весь стадіон вставав і співав гімн!
Такого ще ніде не бачив. І навряд чи побачу. Перший раз заспівали, до речі, на 88 хвилині.
Дощ зіпсував і так не найкращий газон, тому на полі багато боротьби, і мало техніки, ударів.
Наші програли, ми постарались з розумінням до цього поставитись, і ні в чому їх не винити.
Що хотілось сказати, напевно, найголовніше за виїзд. Мене так як в Тернополі ніде не зустрічали!За весь час не почув ні одного поганого слова в сторону Полтави. Всі підходять жмуть руку, бажають всього найкращого, пропонують випити, переночувати, гроші, запрошують після матчу нас погодувати, вписати та все що завгодно!
Яні скільки разів за день ніде так руку не цілували, я впевнений : )
Найкращі враження, навіть не зіпсувала дорога з Києва в Полтаву. Я уже звик що з столиці важче добратися додому чим з іншого міста.
P.S.Цікава емблема тринажерки.
P.P.S. Вибачайте що звіт короткий, так як деякі учасники просили дещо упустити. І за запізнення, три матча за 7 днів, з них два виїзних, це важкувато.